Хлібобулочні вироби в Києві подорожчали на 10-12%, зростання цін спостерігається у всіх регіонах

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

З середи, 18 лютого, в Києві подорожчали соціальні сорти хліба на 10-12%. Про це повідомляє прес-служба ПАТ “Київхліб”. “З 18 лютого 2015 року будуть введені в дію нові відпускні ціни на окремі види хлібобулочної продукції. У середньому ціни піднімуться на 10-12%”, – йдеться у повідомленні прес-служби. “Ретельний аналіз фінансово-економічної ситуації, в якій на сьогоднішній день виявилося підприємство, показав, що ПАТ “Київхліб” має піти на вкрай непопулярні, але критично вимушені кроки заради збереження економіки виробництва і можливості забезпечувати киян якісною та свіжою продукцією надалі”, – йдеться у заяві. З сьогоднішнього дня батон нарізний київський в/с, 0,5 кг буде коштувати 5,34 грн (був 4,86 грн з ПДВ), хліб український столичний подовий, 0,95 кг – 6,9 грн (був 5,94 грн з ПДВ), хліб пшеничний традиційний подовий першого сорту – 5,64 грн (4,8 грн з ПДВ).

Раніше перший заступник міністра аграрної політики України Ярослав Краснопольський повідомив, що через девальвацію гривні в травні може зрости вартість продовольчої пшениці, а це в свою чергу може призвести до зростання ціни на хліб до 10 гривень. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства. “У травні минулого року ціна на продовольчу пшеницю становила 2500 грн/т. з Огляду на дворазову девальвацію національної валюти, прогнозована ціна на травень 2015 року – 4500-5000 грн/т, отже, ціна борошна буде сягати від 6 до 8 тисяч гривень за тонну. В результаті максимальна кінцева ціна на хліб – 9-10 гривень”, – сказав Краснопольський.

На думку чиновника, така ціна може призвести до негативних соціальних наслідків. Також він назвав ще ряд ризиків, які можуть призвести до зростання ціни, а саме, стан озимих (близько 16% – слабких та зріджених посівів), військові дії, подорожчання матеріально-технічних ресурсів. Потенційним фактором ризику є також можлива ревізія податкових пільг і введення спеціального мита на імпортні ресурси для забезпечення торгового балансу. За словами Краснопільського, девальвація нацвалюти додатково сприяє експортної активності. “Сьогодні зернові запаси достатні, але ми не можемо прогнозувати обсяги майбутнього врожаю, адже перезимівля озимих ще не завершена і робити прогнози рано. Тому, дбаючи про продовольчу безпеку, держава шукає компромісні і цивілізовані шляхи стримування занадто активного експорту”, – резюмував він.   Відзначимо, що зростання цін на хлібобулочні вироби проходить у всіх регіонах. Приміром, минулого тижня подорожчав хліб в Одесі. Найбільший виробник регіону “Одеський коровай” підняв з 2 лютого ціни на продукцію в середньому на 3-8%, пише delo.ua.

Виробники пояснюють зростання цін підвищенням собівартості виробництва. “Зростання цін на сировину, зокрема борошно, вартість якої становить 42% собівартості хліба, підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, відповідно подорожчання логістичної складової, зростання вартості енергоносіїв — все це спричиняє зниження рентабельності виробників і призводить до вимушеного зростання цін”, — зазначає керівник бізнесу хлібобулочних виробів на національному рівні групи компаній Lauffer Володимир Стригунов. У минулому році хлібозаводам вдавалося мінімізувати зростання цін на хліб за рахунок більш дешевого борошна з Аграрного фонду. Чи вдасться цього року стримати ціни на масові сорти — велике питання. “Весь минулий рік Аграрний фонд працював дуже добре і забезпечував дешевим борошном 30% хлібобулочної галузі. Ціна на борошно першого сорту трималася на рівні 3 900 грн за тонну. В середині лютого Аграрний фонд припинив свої поставки і підприємства змушені купувати борошно за ринковими цінами   близько 5 000 грн за тонну”, — розповідає Олександр Васильченко, голова ради об’єднання підприємств хлібопекарської промисловості “Укрхлібпром”. За його словами, якщо постачання не відновляться в нормальному режимі, то подорожчання масових сортів хліба неминуче.

Васильченко зазначає, що постачання Аграрного фонду припинилися з-за несвоєчасного узгодження обсягів муки, які він зможе поставляти хлібокомбінатам, з Мінагропродом. Крім того, Аграрний фонд працює з виробниками хліба по 100% передоплаті. Комбінат повинен заздалегідь подати заявку, вказавши весь обсяг борошна, який йому необхідний. Це також ускладнює роботу хлібопідприємств. Нарікають виробника хліба і на співпрацю з мережевою роздробом. “Торговельні мережі платять за товар протягом 30-40 днів після поставки, такі умови ставлять комбінати на межу виживання”, — нарікає Олександр Васильченко. Опинившись між молотом у вигляді необхідності зростання цін на продукцією і ковадлом у вигляді низьких доходів українців, хлебопредприятия змушені економити на якості. “Якщо ціна на хліб не росте, то падає його якість. Це ж очевидно. Я можу допустити, що пекарі вже не будуть використовувати борошно 1-2-3 сорту, мова буде йти про 4-5 сорт”, — говорить Марія Колесник, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА.

За оцінками Володимира Стригунов, середня ринкова ціна хліба повинна знаходитися на рівні 10 грн. На даний момент, згідно з підрахунками Мінекономіки, середня ціна хліба в Україні становить близько 7 грн. Великі хлібопекарські комбінати намагаються компенсувати свої збитки від продажу масових сортів хліба випуском преміального хліба і хлібобулочних виробів, кондитерської продукції. Проте зубожіння населення внаслідок девальвації гривні знижує попит на преміальну продукцію. В таких умовах плюсова рентабельність в кілька відсотків уже є гарним показником роботи заводу. Ускладнюють роботу великих заводів та невеликі пекарні, які не зобов’язані погоджувати свою цінову політику з місцевою владою. З одного боку, будучи більш гнучкими, невеликі підприємства можуть швидко реагувати на запити ринку і споживачів.

З іншого боку, як зазначає Марія Колесник, такі підприємства не звітують перед державою за обсягами виробленого хліба. “На ринку хліба з’являється тіньовий бізнес. Ніхто не знає, кількості, якості, сорти хліба. Соціальний хліб такі пекарні не виробляють. Це ставить у нерівні умови роботи хлібозаводи”, — резюмує експерт.