В Україні ввели відповідальність за банківські спекуляції для їх власників

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб (№2085). Як передає УНІАН, за це рішення проголосували 260 народних депутатів з 294, зареєстрованих у сесійній залі. Як наголошується в пояснювальній записці, метою закону є посилення відповідальності пов’язаних з банком осіб, насамперед керівників банків, контролерів та інших власників істотної участі в банку. Ця відповідальність посилюється, насамперед за рішення, які впливають на фінансовий стан банку або стабільність банківської системи, а також зачіпають інтереси вкладників та інших кредиторів банку. У Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України пропонується внести зміни, які суттєво посилять відповідальність за надання недостовірної (неповної) звітності, в тому числі щодо якості активів, проведення операцій з пов’язаними з банком особами, суті операцій, або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Покарання може бути також за дії, які призвели до того, що банк віднесений до категорії проблемних. А ось кримінальна відповідальність може настати, якщо з вини менеджера або власника банк не тільки віднесений до категорії неплатоспроможних, але і це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору. Також пропонується внести до законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про виконавче провадження", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зміни в переліку документів для погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність. Банкам також встановлюються обмеження на операції з пов’язаними особами, а також вводиться обов’язок надавати Національному банку України інформацію про пов’язаних з банком осіб і повідомляти регулятору. Істотно також збільшуються розміри штрафу, який може бути застосований до керівника банку.   Нагадаємо, на посилення відповідальності банкірів наполягає НБУ. Насамперед, це стосується розкриття інформації про реальних власників банківських установ. Процедура надання банкам рефінансування буде абсолютно відкритою, як і інформація про кінцевих власників банків. Це підкреслив перший заступник голови Національного банку України Олександр Писарук під час зустрічі з керівниками найбільших банків 13 січня, повідомляє прес-служба НБУ. "Національний банк проводить значну роботу по розкриттю інформації щодо кінцевих власників банків. Сьогодні майже щодня ми зустрічаємося з реальними власниками банків, іноді з кількома за день. Іноді – це відомі нам люди, а іноді й ні. Абсолютно відкритою для суспільства відтепер буде і процедура надання банкам рефінансування", – зазначив Писарук під час обговорення з банкірами законодавчих змін, прийнятих Верховною Радою наприкінці минулого року. За його словами, одним із стратегічних завдань Нацбанку є введення істотних обмежень по кредитуванню банками пов’язаних осіб. "Вже розроблено низку законодавчих змін, які дадуть можливість не тільки чітко ідентифікувати пов’язані особи, але і значно посилити відповідальність власників та менеджменту банків через проведення операцій з пов’язаними особами, викривлення статистичної звітності і їх дії чи бездіяльність, що призвели до банкрутства банку", – зазначив він.   Зазначимо, що вкладники від таких нововведень не постраждають, відзначає старший юрист ЮК Prove Group Антон Каганець, а посилення відповідальності та контролю сприятиме банківської дисципліни і, можливо, допоможе уникнути доведення банку до неплатоспроможності, передає ligazakon.ua. Законопроектом пропонується запровадити адмінвідповідальність за банківські спекуляції не тільки для керівників банків, але і для кінцевих бенефіціарних власників банків. Соответствуюшие зміни до статті 166 Кпап передбачають збільшення штрафу за подання недостовірної (неповної) звітності до 2-5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз – 0,1-1 тис. неоподатковуваних мінімумів). «Складно сказати, чи буде штраф 170 000 грн критичним, якщо банк залучений в багатомільйонні тіньові схеми», – вважає юрист. Що стосується кримінальної відповідальності, то такого роду статті в Кримінальному кодексі України дуже важко застосовні, оскільки досить важко зібрати доказову базу, що підтверджує, що конкретні дії конкретної особи потягли за собою неплатоспроможність банку. «Існує таке поняття, як «дію закону в часі», тобто, застосовувати статтю Кримінального кодексу України можна буде лише до тих діянь, які вчинені після прийняття цієї статті (як, в цілому, також і адміністративних), а це означає, що на ті порушення, які вже були і, які спричинили за собою проблеми у банків, які вже існують – це не поширюється. Тобто, навряд чи ці зміни виправлять нинішню ситуацію докорінно», – додав А. Каганець. З іншого боку, не можна виключати і певного тиску з боку держави на керівництво і власників банків. На думку юриста, розмите формулювання статті Кримінального кодексу з одного боку ускладнює доведення вини особи, але з іншого боку, можна під це формулювання «підтягти» будь-яку справу, чим шантажувати банкірів. «Якщо оцінювати нормативний акт з позиції клієнтів банку, то в разі неплатоспроможності фінансової установи Фонд гарантування вкладів зможе звернутися до суду і вимагати від кінцевих власників банку відшкодування шкоди за рахунок їх майна. Однак і цей момент двояке: по-перше, це тривала процедура, а по-друге, кінцевих бенефіціарів ще потрібно визначити, а з цим можуть виникнути труднощі, адже вони можуть знаходитися на території України», – резюмував А. Каганець.