Уряд заявив про прогрес у переговорах з МВФ про виділення кредиту

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

У переговорах з місією МВФ, яка працює в Україні, є прогрес. Про це після 13 січня в Києві заявив глава українського уряду Арсеній Яценюк, передає Укрінформ. "Я відзначаю прогрес у наших двосторонніх переговорах", – сказав Яценюк щодо переговорів| з фондом. У той же час, за словами глави уряду, сьогодні ще є низка питань, які потребують подальшого обговорення з представниками місії. Яценюк також нагадав, що гроші МВФ не йдуть на внутрішні потреби країни, а спрямовані на відновлення фінансової стабільності в Україні та довіри до України. При цьому прем’єр нагадав, що в цьому році Україна повинна здійснити зовнішніх виплат на 11 мільярдів доларів.  "Загальний обсяг виплат у поточному році – тільки прямих, за боргами, які ми не брали, становить 11 млрд дол. Нагадаю, що в минулому році ми отримали 9 млрд дол, а 14 млрд дол ми віддали", – сказав Яценюк. При цьому він підкреслив, що кошти, які Україна отримує в рамках фіндопомоги, не йдуть на фінансування пенсій або армії. "З цими витратами ми повинні справлятися самі. А засоби допомоги йдуть на інші цілі. Основна їх мета – відновити фінансову стабільність в Україні і відновити довіру ринків до України. Основна мета – поповнити золотовалютні резерви Нацбанку, щоб стабілізувати валютний курс", – зазначив глава уряду. Він також нагадав, що, незважаючи на великий пакет фіндопомоги, виданий нашій країні в 2014 році, обсяг держборгу не змінився. "Коли я очолив уряд в минулому році, у нас був борг 73 млрд дол. За станом на поточну дату загальна сума держборгу, деноминированная в доларах США, за рік не змінилася", – підкреслив прем’єр-міністр. Відзначимо, в цей же день Україна міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що поки не обговорювалися обсяги кредитного траншу, який може бути отриманий Україною за підсумками роботи місії фонду.  "З МВФ йде процес переговорів. Розмов про конкретному транші поки немає. Ми працюємо над тим, щоб пояснити бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни та всі закони, які ми прийняли в кінці 2014 року", – сказала Яресько. Також Яресько повідомила, що уряд Російської Федерації поки не пред’являла Україні офіційних вимог про дострокове повернення кредиту в обсязі 3 млрд дол, виданого нашій країні в кінці 2013 року. "Це всі юридичні питання. Але поки такого (вимог) немає. З’являться претензії – попрацюємо", – сказала Яресько. У той же час вона висловила сподівання, що російська сторона і надалі не буде вимагати дострокового погашення кредиту. "Я сподіваюся, що прискорення не буде і все буде по графіку і пройде вчасно. У нас багато "якщо", але я розраховую, що все буде за планом", – сказала міністр. Як пише Forbes.ua робота чергової місії МВФ в Україні – в самому розпалі. За підсумками візиту високопоставлених гостей повинні відбутися два найважливіших для країни події – затвердження нової програми співпраці між Україною та Фондом та розширення суми кредиту за програмою на 15 млрд доларів. Перешкодити цим двом подіям може непередбачуваність макропоказників: на них впливають як курс гривні, так і фіскальні ризики, адже основним джерелом наповнення бюджету повинна стати детінізація української економіки. Експерти сумніваються у стабільності курсу і можливість виконання програми щодо детінізації. Іронія в тому, що на плаваючому курсі наполягали саме представники МВФ при обговоренні перспектив співпраці з Україною. 12 січня, розпочався черговий, третій етап роботи в Україні місії МВФ. Згідно з повідомленням Національного банку України, в процесі її роботи має бути переглянута виконання Україною програми stand-by, і підписані нові листа про наміри та меморандуму про економічну та фінансову політику. Як зазначається в повідомленні НБУ, робота місії буде зосереджена навколо трьох напрямків: монетарної, фіскальної та фінансової політик, а також реформування економіки, спрямованого на подолання кризових явищ. "Місія повинна переконатися, що уряд розробив у нинішніх непростих умовах реалістичний бюджет. Завдання уряду – переконати в цьому місію. І це непросте завдання. Я думаю, буде дуже серйозний діалог між українською стороною та МВФ", – вважає академік Валерій Геєць. Важливою складовою доходів державного бюджету-2015 є процес детінізації української економіки. "Вплинути на програму можуть фіскальні ризики. Наприклад, згідно з проектом бюджету, великий обсяг надходжень до казни планується за рахунок детінізації. Хотілося б вірити, але, за моїми оцінками, такі очікування можуть виявитися надмірно оптимістичними", – зазначає аналітик Інституту прогнозування НАНУ Тетяна Тищук. Про фіскальні ризики попереджає і Геєць: "Оскільки ми вносимо серйозні зміни в Податковий кодекс, і оцінки того, як змінена податкова система дозволить зібрати кошти в бюджет, розходяться, переговори в фіскальної частини будуть самими серйозними. Влада повинна буде довести місії, що закладені в бюджет доходи реалістичні з точки зору нових податків". Другим ризикованим напрямком є стан українських макропоказників, на підставі яких пишеться програма. Адже при непередбачуваною верхньої межі курсу національної валюти говорити про їх хоча б відносної стабільності складно. Зазначимо, що саме МВФ у свій час неодноразово рекомендував Україні перейти на плаваючий валютний курс. Ця подія відбулася майже рік тому – і з часом призвело до майже дворазового знецінення нацвалюти. Хоча, за оцінками економістів, у країни просто не було вибору. "В України зараз немає можливості мати фіксований валютний курс. Тому що країні не вистачає ЗВР, і не вистачає давно. Найпростіший норматив резервів становить від 3 до 5 місяців імпорту. Для України – 4-5 місяців. Якщо рівень резервів менше 4 місяців імпорту, Нацбанк не може виходити на міжбанківський валютний ринок з інтервенціями. Це означає, що однозначно НБУ повинен дозволити курсу перебалансироваться до ринкового рівня", – пояснює Тищук, нагадуючи при цьому, що резерви в Україні знаходяться на рівні нижче 4 місяців імпорту вже давно – з часів, коли курс становив 8 грн/дол. За словами Валерія Геєця, є й інші критично важливі моменти для обговорення. У тому числі – пов’язані з показниками інфляції і ВВП. "МВФ давав прогноз по ВВП -6%, уряд – в трохи більше -4%. Переговори з цього приводу будуть досить серйозними. Адже скорочення дефіциту бюджету, згідно з дослідженням фахівців Світового банку, викликає певний відсоток зниження зростання економіки. В світовій практиці, якщо ми змінюємо дефіцит бюджету на 1% ВВП, оцінки спаду ВВП коливаються в межах від 0,9% до 1,7% ВВП", – констатує Геєць. Опитані аналітики та банкіри пояснюють, що позитивний підсумок візиту МВФ в Україну може бути пов’язаний не стільки з підписанням програми, скільки з підвищенням суми, яку нам можуть виділити. "Хотілося б, щоб якомога швидше прозвучали висновки про виділення Україні коштів, і щоб нарешті була озвучена сума. Будь-які позитивні висновки сприятимуть покращенню ситуації з точки зору інвестиційного клімату. Хотілося б, щоб перші позитивні новини прозвучали не 29 січня, а раніше", – наголосила екс-член ради НБУ Василь Горбаль. За його оцінками, на сьогодні достатньо позитивним сигналом буде рішення МВФ про виділення Україні нових 5 млрд дол. Схвалення з боку МВФ також має розчистити шлях між Україною та іноземними стратегічними інвесторами. "Позитивне рішення МВФ відкриє для України шлях до конференції донорів, які будуть приймати відповідні рішення про надання всебічної допомоги країні, насамперед у вигляді грантів і кредитів", – впевнений Геєць. Кращим рішенням може стати підготовка розширеної програми співпраці з МВФ з виділенням додаткових коштів. "Оптимістичним прогнозом є узгодження програми, яка передбачатиме розширення фінансування на 15 млрд дол. Песимістичний сценарій може зводитися до необхідності переглядати бюджет", – пояснює Тищук. Нагадаємо, чинна програма становить близько 17 млрд дол. У 2014 році з неї країна отримала близько 4,5 млрд дол. На 2015 рік і перший квартал 2016-го залишається, відповідно, 12,5 млрд дол. А обслуговування зовнішнього боргу з відсотками по 2015 році становить приблизно 11,5 млрд дол. "Гроші, які ми ще не вибрали за програмою МВФ, трохи більше суми, яка нам потрібна для розрахунку по зовнішніх боргах у цьому році. Але при цьому у нас низький рівень резервів – нам необхідно поповнити рахунок залучених коштів ЗВР, – визнає Тищук. – Так, можливо залучення коштів з інших джерел – Євросоюз, наприклад, або Світовий банк. Але їх обсяги невеликі у порівнянні з потребами України для фінансування таких важливих речей, як розрахунок за зовнішніми боргами, поповнення резервів і оплата за газ. Тому уряд і Нацбанк повинні докласти зусиль для того, щоб домогтися розширення програми". У будь-якому випадку, враховуючи складну зовнішньополітичну ситуацію та конфлікт на сході країни, остаточне рішення по Україні може бути продиктовано політичною волею всередині самого Фонду. "МВФ – це політична інституція. Якщо буде політична воля і рішення в площині МВФ, це буде теж добре для України", – резюмує Горбаль. Нагадаємо, в січні експерти міжнародного рейтингового агентства Moody’s Investors Service заявили, що посилення внутрішнього і зовнішнього, геополітичного кризи в Україні загрожує дефолтом за зовнішніми і внутрішніми зобов’язаннями країни. Президент України Петро Порошенко вважає, що Україні у 2015-2016 рр. знадобиться міжнародна допомога на суму 13-15 млрд дол.