Україні можуть збільшити фінансову допомогу до 40 мільярдів доларів

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Сім найбільш розвинених країн і Міжнародний валютний фонд розглядає можливість збільшення фінансової допомоги Україні, яка знаходиться на межі банкрутства. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела, близькі до переговорів, передає "Європейська правда". За інформацією джерела, загальний пакет допомоги може досягти $40 млрд. Інше джерело підтвердило, що переговори про це були дуже активні, однак дискусії досі тривають і остаточного рішення ще не прийнято. В даний час для України відкрита програма stand-by МВФ в обсязі близько $17 млрд. У минулому році Україна вже отримала два транші за програмою загальним обсягом $4,6 млрд.

Також в минулому році Україна могла розмістити євробонди під держгарантії США на суму $1 млрд. Всього за підсумками 2014 року Україна з різних джерел отримала $9 млрд, виплативши при цьому $14 млрд боргових зобов’язань. У 2015 році обсяг боргових платежів складе близько $11 млрд. Однак затяжна криза зажадав перегляду взаємовідносин з МВФ. В середині січня уряд України звернувся до Ради директорів МВФ з проханням розглянути можливість затвердження нової програми співробітництва з використанням механізму розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF), який передбачає виділення куди більшого обсягу коштів на період до чотирьох років. 9 грудня віце-прем’єр-міністр України, міністр культури В’ячеслав Кириленко зазначив, що Міжнародний валютний фонд може надати Україні найбільший об’єм фінансової допомоги за всю історію фонду.  

Нагадаємо, що місія Міжнародного валютного фонду продовжила свою роботу в Україні. Новою датою закінчення роботи міжнародних експертів називають 11 лютого. Така інформація була озвучена на щотижневій зустрічі з банкірами в НБУ 9 лютого. Українська влада та представники Фонду продовжують обговорення питань щодо держбюджету і тарифами. При цьому найбільш складними моментами переговорів залишаються тарифи на енергоресурси та фіскальна консолідація. Крім того, вже узгоджені ключові параметри програми Extended Fund Facility. Також за підсумками переговорів з МВФ українські банкіри очікують ослаблення нормативів Нацбанку щодо валютної позиції та адекватності капіталу.   Піде МВФ назустріч Україні, яка опинилася в складній ситуації, перш за все, із-за війни, розв’язаної РФ на Донбасі?

Більшість експертів вважає, що так. Однак загальна сума фінансової допомоги та детальні умови для її отримання від ключового кредитора країни залишаються поки що невідомими. Необхідно відзначити два найважливіших політико-економічних аспекти, які мають сильний вплив на прийняття відповідних рішень, повідомляють Экономические Известия. З одного боку, для успішного впровадження розширеної програми фінансування України необхідна, в першу чергу, стабілізація ситуації в країні, включаючи економічну складову. Про це говорить директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард: «Під питанням залишається близько 20% ВВП України. Зв’язок між економічною і військовою ситуацією очевидна. Однак, ми працюємо над новими варіантами з урахуванням продовження фінансування на чотири роки. Це строк, у який Україна змогла б провести реформи». З іншого боку, весь цивілізований світ розуміє, в якій ситуації опинилася Україна, і готовий підтримувати нас. Україна захищає не тільки свою територіальну цілісність — вона захищає Європу, її цінності. Щодня в Україні гинуть люди, зростає кількість біженців, руйнуються промислова та транспортна інфраструктури.

Зупинити це безумство власними силами, ще й без фінансової підтримки, Україні буде вкрай складно. Як пояснив економіст Андрій Блінов, розширена програма фінансування у відповідності з EFF надається країнам, які тривалий час відчувають серйозний платіжний дисбаланс внаслідок структурних проблем. Кошти при цьому спрямовуються не тільки в резерви центрального банку (що передбачено SBA), але і на фінансування дефіциту державного бюджету. Позика надається протягом 3-4 років, термін погашення – до 10 років, відсоткова ставка – близько 3,5% річних. За оцінками експерта, з урахуванням національної квоти, звичайні умови МВФ для нашої країни передбачають максимальну розрахункову суму в обсязі 11,7 мільярдів доларів. Однак нормативними документами МВФ зазначені й інші, індивідуальні режими фінансування. Тоді сума кредиту може бути більше.

Андрій Блінов вважає, що програма stand-by для України, яка розпочалася у травні 2014, містила елементи EFF, зокрема, більше половини коштів пішло на бюджетні витрати. Таким чином, розширена програма фінансування передбачає більш гнучкий підхід, орієнтований не тільки на дефіцит платіжного балансу, а й враховує різні макроекономічні показники, що збільшує можливості українським властям для маневрів. Очевидно, що для уникнення дефолту Україні в 2015 році необхідні зовнішні запозичення. «У України, починаючи з 2005 року, накопичилися борги, які треба повертати, — говорить Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень. — Інших джерел припливу валюти в стані немає. Ймовірність приватних інвестицій у поточному році дуже низька. Тому в цій ситуації ніяк не обійтися без запозичень таких наддержавних організацій, як МВФ». Сам факт продовження переговорів і роботи місії МВФ у Києві, деталізація дослідження та аналізу економічної ситуації в країні разом з нашими владою, є позитивним сигналом, вважає Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

За його оцінкою, мінімально необхідний для України обсяг додаткових зовнішніх ресурсів у 2015 році становить 15-17 мільярдів доларів. «10-11 мільярдів доларів – це зовнішній державний борг, — пояснює експерт. – Інша сума, необхідна для покриття дефіциту рахунку поточних операцій. І це тільки для виконання зобов’язань держави. У контексті загального дефіциту можна розглядати і приватний сектор (корпоративний і банківський), зовнішні короткострокові борги якого надвисокі, близько 60 мільярдів доларів. Частина цих боргів будуть згодом формувати певний попит на валютному ринку і надавати додатковий девальваційний тиск на національну валюту». На думку Василя Юрчишина, мінімально необхідну суму, найімовірніше, Україна отримає.

Але обов’язковою умовою є початок проведення структурних реформ в країні і реальні позитивні зміни. Нагадаємо, раніше відомий фінансист Джордж Сорос говорив, що МВФ повинен збільшити розмір кредиту з 16,5 до 20 мільярдів доларів. А міжнародні експерти з урахуванням всіх факторів називали навіть більшу суму – 27 мільярдів доларів.   Міжнародний валютний фонд не буде поки наполягати на введенні нових податків для українців. Але Фонд продовжить працювати над тим, щоб Україна жила "за коштами". Про це MIGnews.com.ua заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. "МВФ не дивиться так детально на доходи Держбюджету, принаймні на початковому етапі. Ці дані, безумовно, важливі, але підвищення податкового тиску не принесе очікуваного ефекту в короткостроковій перспективі. А коли країна має високий дефіцит системи державних фінансів, так як Україна, яка в минулому році мала дефіцит держфінансів на рівні 13% ВВП, то логіка МВФ полягає в тому, що в короткостроковій перспективі, протягом найближчого року, скорочення дефіциту держбюджету можливо не за рахунок податків, а за рахунок зменшення видаткової частини держбюджету. З цього я б не очікував, що МВФ буде наполягати на нових податках для українців", – заявляє експерт.

За великим рахунком, країна не може жити в системі, коли витрачає більше, ніж заробляє. Це навіть не вимога МВФ, а здорова логіка. Виходячи з цього фонду і радить скорочувати витрати. "МВФ це робив в інших країнах і робить в Україні. Так що це обов’язкова річ. Якщо знижуються витрати держбюджету, це означає, що затягуються пояси насамперед у держсекторі, а не у всій економіці. Тому, уряд зараз і пропонує різного роду реформи системи госуправуления, скорочення персоналу. З цієї ж причини наш уряд, як і колеги в інших країнах, змушений урізати фінансування якихось інфраструктурних або інвестиційних проектів, калібрувати пенсійну систему, скасовувати величезна кількість пільг, вирішувати з субсидіями і так далі", – вважає Устенко. “

Справа в тому, що МВФ не вимагає скорочення дефіциту НАК "Нафтогаз", так само як і не вимагає скорочення дефіциту бюджету будь-якої окремо взятої організації в іншій країні. МВФ досить дипломатичного говорить: якщо у вас є фіскальний простір, то можете залишати ті субсидії, які у вас були раніше. Інша справа, що цього простору у тих країн, які просять допомоги МВФ, просто немає". "В Україні фактично існує три величезних бюджету-дефіциту: сам по собі Державний, "Нафтогаз" і Пенсійний фонд. Зрозуміло, що ці діри необхідно закрити. Як приклад: ідея з вибиванням боргів НАК "Нафтогаз" вельми непогана, але це знову-таки короткочасне рішення, – борги повернуть, а дефіцит залишиться", – заявляє економіст. Позиція МВФ досить логічна і проста: необхідно перенести дотацію з НАК на населення. Фінансування "Нафтогазу" передбачає те, що величезна кількість людей отримує газ за пільговими цінами, в тому числі, це стосується і підприємств реального сектора. "Дефіцит "Нафтогазу" в минулому році перебував на позначці, що перевищує 7% ВВП. Може, краще скоротити дефіцит до 5% ВВП і дотувати населення? МВФ пропонує змінити логіку і заощадити кошти. Крім того, абсолютно очевидно, що організація, яка купує газ дорожче, ніж потім продає, не може бути прибутковою. Тому Фонд пропонує НАКу виставляти населенню ринкові ціни. І завдання держави потім – підтримати населення", – упевнений він. "

За великим рахунком, Меморандум про співпрацю України і МВФ, як нині готується, так і минулий, а так же як і всі меморандуми з іншими країнами (Мексика, Аргентина, Греція) – це завжди необхідність зниження витрат Держбюджету. Якщо є проблеми з курсом – МВФ давет поради про запровадження гнучкого курсоутворення. Крім того, МВФ завжди пропонує призначити главу структурних реформ. Вважається, що лише такий комплекс гарантує подальший довгостроковий економічний розвиток. Мало просто вирівняти фіскальне поле, мало привести в порядок систему держфінансів, мало відкалібрувати обмінний курс, – необхідно, щоб країна після всіх цих змін росла і розвивалася вже без допомоги МВФ", – вважає експерт.