У лютому Кабмін представить план реформування вугільної галузі

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк дав чотири дні узгоджувальної комісії на розробку пріоритетного плану реформування вугільної галузі. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Кабміну за підсумками зустрічі 28 січня прем’єр-міністра з представниками профспілкових організацій вугледобувних підприємств. "Арсеній Яценюк закликав представників профспілок приєднатися до роботи погоджувальної комісії і в понеділок, 2 лютого, подати свої пропозиції", – сказано в повідомленні. За інформацією прес-служби уряду, у зустрічі також взяли участь міністр енергетики і вугільної промисловості України Володимир Демчишин і міністр соціальної політики України Павло Розенко. Як зазначили в Кабміні, в комісію увійдуть чиновники профільних міністерств, фахівці Національної комісії з регулювання енергетики, держпідприємств "Енергоринок" і "Вугілля України", народні депутати та представники профспілкових організацій. "Глава уряду визначив пріоритетним у роботі комісії невідкладне вирішення питання погашення заборгованості із заробітної плати гірникам за грудень 2014 року", – додали в Кабміні. Як повідомлялося, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Міністерству фінансів, Міністерству соціальної політики створити спільно з організаціями шахтарських профспілок комісію з реформування вугільної галузі, в рамках якої в 2015 році планується виставити на приватизацію 35 державних шахт. Відзначимо, 28 січня, близько двохсот шахтарів зібралися на мітинг під Кабінетом міністрів України з вимогою повернути дотації вугільної галузі, направляти кошти на розвиток і будівництво шахт, а також переглянути зростання оподаткування доходів шахтарів. Як повідомив один з членів комісії, народний депутат Олег Мусій, таким чином шахтарі хочуть позначити свою присутність і активну позицію, передають podrobnosti.ua. "Шахтарі хочуть показати, що їм не вдасться задурити голову, як це робила колишня влада. Їх присутність потрібно, щоб група працювала більш конструктивно", – повідомив він. Народний депутат розповів, що задоволений відбувся розмовою з прем’єром. Яценюк вислухав пропозиції учасників зустрічі і дав комісії чотири дні на те, щоб дати відповіді на всі поставлені питання. На думку Мусія, необхідно домогтися перегляду бюджету 2015 року, повернути дотації шахтам, скласти графік погашення заборгованості по заробітній платі, і, головне, намітити шляхи  розвитку вугільної галузі. У цьому питанні, за словами Мусія, робоча група знайшла розуміння як з прем’єром, так і з приватними компаніями, які працюють на енергетичному ринку, в тому числі  з найбільшим гравцем – компанією ДТЕК. "Приватні компанії пообіцяли повністю викуповувати вугілля, видобуте на  шахтах Західної України, а також інвестиції у вугільну галузь, модернізацію виробництва. У мене є велика надія, що задекларовані  урядом і приватними компаніями обіцянки будуть виконані", – повідомив депутат. У вугільній галузі України часто виникали різні скандали, оскільки на дотаціях колишні керівники вугільних підприємств, їх власники і державні чиновники незаконно отримували доходи. Державні вугільні шахти України за 2013 рік збільшили збитки від випуску товарної продукції на 27% – до 15,1 млрд грн порівняно з 11,9 млрд грн збитків за 2012 рік. Вугілля з держшахт реалізовувався через посередників і внаслідок цього збитки вугільних підприємств тільки росли. ЗМІ пов’язують цих посередників з оточенням колишнього президента України Віктора Януковича. При ціні тонни вугілля 400 грн після перепродажу через кілька компаній його вартість збільшилася до 1 тис грн. Таким чином, 600 грн осідало в кишенях оточення Януковича. У 2014 році на дотації вугільним підприємствам планувалося виділити 12 млрд грн, однак з-за бойових дій на сході України, де знаходяться більшість шахт, на дотації було виділено близько 9 млрд грн. З серпня 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості України припинило фінансування вугільних підприємств Донбасу, які знаходяться на території, контрольованій терористами. При цьому в міністерстві ведеться робота щодо перереєстрації частини шахт на територію, яку контролюють українські влади, для забезпечення роботи підприємств та спрямування бюджетних коштів тільки на зарплату шахтарів і працездатність шахт. У поточному році на вугільну галузь в частині забезпечення роботи гірничорятувальних загонів, консервації та закриття збиткових шахт виділено близько 1,7 млрд грн, а на дотації кошти не виділялися. При цьому в Міненерговугілля повідомляють, що дотації, можливо, будуть виділятися після перегляду держбюджету, який планується в середині лютого.   Нагадаємо, що за інформацією департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА, 49 вугледобувних підприємств залишилися на території, яка контролюється «ДНР». На території контрольованої Україною знаходиться 30 шахт: 20 – у державній власності, і 10 – у приватній. Ці 30 шахт, що видобувають близько 25 тис. тонн вугілля в добу, яким забезпечується Вуглегірська і Калуська ТЕС, а також частково електростанції холдингу "ДТЕК", пишуть novosti.dn.ua. Перший заступник голови Незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін зазначає, що багато державні шахти на територіях підконтрольних «ДНР» вже ніколи не будуть працювати, адже в ході військових дій була зруйнована їх інфраструктура. За його словами, це близько 15-16 шахт. «зокрема, роботу шахт «Полтавська» в Єнакієвому,  «Жовтневий рудник» в районі Донецького аеропорту, неможливо буде відновити. Ці шахти вже затоплені, їх знищило не уряд, а військові дії», – каже Акімочкін. За його словами, на окупованих організаціями «ДНР» і «ЛНР» територіях залишилося 60% всіх шахт України. Шахти на українській території області працюють, маючи величезний блок проблем. Про це говорять і представники профспілок, і чиновники ОДА. «З початку поточного року вугледобувними підприємствами області видобуто понад 26 млн. тонн вугілля, що майже на 30% менше, ніж у минулому році. І хоча показники 2014 року значно менше показників 2013, ми бачимо тенденцію налагодження вуглевидобутку», – поінформували  в управлінні вугільної промисловості Донецької ОДА. Перший заступник голови НПГУ Анатолій Акімочкін окреслив основне коло проблем, з якими зіткнулися підприємства на території «ДНР». «До подій на Сході, всі державні шахти на Донбасі жили за рахунок дотацій. Частина шахт отримувала підтримку на реконструкцію, капітальне будівництво, що дозволяло їм продуктивно працювати. Кошти також виділялись на охорону праці, на придбання засобів індивідуального та колективного захисту. Тепер підприємства вугільної промисловості на території, контрольованій «ДНР» – не мають державної підтримки, і там маса проблем – у сфері пенсійного забезпечення, страхування і т. д. Там виплачуються якісь гроші, але це мізер. Мені важко сказати, як ці підприємства будуть виживати, якщо залишиться «ДНР»», – констатує Акімочкін. Основне питання для України в контексті реформування вугільної галузі: Як потрібно діяти, щоб цей процес не спричинив за собою скорочення людей і різке зростання безробіття. Європейські експерти кажуть: ці проблеми можна вирішити. Досить запустити ряд соціальних програм у шахтарських регіонах, таких як перепідготовка людей, стимулювання бізнесу, виплати посібників з дострокового виходу на пенсію. Заступник голови Незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін вважає, що найбільш придатним для Донбасу є досвід Польщі. «Приклад проведення реформ у Польщі найбільш розумний і відповідний специфіці для Донбасу і України. По-перше, підприємства вугільної промисловості до цих пір там знаходяться у державній власності. На початку проведення реформ, було складено список підприємств, які залишаться працювати. За основу брали не стан поверхні комплексів, підйомних машин, а насамперед – наявність запасів вугілля. Шахти, які мали великі запаси вугілля, залишили працювати, у них були вкладені великі гроші. В результаті десь 50% шахт у Польщі було закрито. А на половині залишилися була проведена модернізація і реконструкція, внаслідок цього кількість видобутого вугілля за рік не змінилося. Людей з закрывавшихся шахт перевели на працюючі, скоротили або відправили на пенсію. Ще частина звільнених – перевчили», – каже заступник голови НПГУ. У той же час недавні протести шахтарів у Польщі демонструють, що шлях реструктуризації навіть в Європі ще не закінчено і він буде довгим і тернистим. «Реформи вуглевидобутку проводили і в Росії, – продовжує Акімочкін. – Але за підсумком у вугільній промисловості залишилося працювати всього 100 тис. чол. Велика частина підприємств там була закрита, решта – приватизовані. У російській частині Донбасу, де умови залягання ідентичні нашим, закрили майже всі шахти. РФ залишила працювати шахти тільки на сході, там де прекрасне залягання, низька собівартість видобутого вугілля. Приклад реформування  Росії нам не підходить, це не вигідно для звичайних шахтарів». У пошуках відповідного досвіду інших країн, аналітики Інформаційної кампанії Stronger Together відзначають, що «шокова реструктуризація» наприклад, в Британії, була можлива завдяки тому, що вугільна промисловість не була зосереджена в одному регіоні – на відміну від Німеччини, Польщі та України, де раптове закриття шахт непропорційно сильно вдарило б по густонаселеному регіоні. Звідси і необхідність більш виваженого темпу реформ в Україні.