Спецпенсіонери повинні будуть вибирати між заробітною платою та пенсією

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

    Працюючі пенсіонери, такі як судді, прокурори, народні депутати, інші чиновники, повинні будуть обирати: або працювати та отримувати заробітну плату, або йти на спецпенсію і отримувати пенсію. Про це в інтерв’ю одному з видань заявив міністр соціальної політики України Павло Розенко, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики. За його словами, зараз розробляються і будуть внесені до Верховної Ради відповідні зміни, які будуть стосуватися питань режимів спеціальних пенсій, посилення вимог для отримання спеціальних пенсій, збільшення необхідного страхового стажу для можливості пільгового виходу на пенсію тощо. "Через це Україна повинна пройти, тому що у нас є цілий ряд спеціальностей, які дозволяють в досить молодому віці людям виходити на пенсію. Це перше. Друге – безумовно, будуть внесені певні обмеження на отримання пенсії, у тому числі працюючими пенсіонерами – це прокурори, судді, народні депутати, державні чиновники та ін. Це обмеження, на які ми можемо і зобов’язані піти. Тому що можна дуже багато говорити про те, за рахунок чого можна збільшити доходи Пенсійного фонду, але потрібно пройти і через зменшення витрат", – зазначив Розенко. "Спецпенсіонери, за нашою ідеєю, будуть позбавлені права отримувати заробітну плату і пенсію. Це вже європейський принцип. Таким чином ми ще і підемо на омолодження та державного апарату, і суддівського і прокурорського корпусу", – сказав він. Таке правило, зазначив Розенко, не буде стосуватися звичайних пенсіонерів. "Це несправедливо в наших умовах. Хоча в Європі, якщо ти працюєш – ти працюєш, якщо ти пенсіонер – ти пенсіонер", – зазначив міністр. "Якщо нас Верховна Рада підтримає, такі ініціативи будуть прийняті і вступлять в дію вже з 1 березня", – наголосив Розенко.   Раніше Розенко заявляв, що розмір мінімальної зарплати і пенсії виросте з 1 грудня 2015 року в середньому на 13%, пише газета "Сегодня". "Соціальна та пенсійна політика – це похідна від стану економіки, від заробітних плат. … Ситуація в економіці дійсно непроста, практично три роки у нас падіння економіки, при цьому пенсійні виплати виплачуються в повному обсязі", – сказав Розенко. "Ми чітко сказали, що наслідком реформ повинно стати збільшення пенсії, заробітних плат. Ми запланували, і в бюджеті це зафіксовано, що з 1 грудня 2015 року передбачається збільшення прожиткового мінімуму, мінімальних пенсій, мінімальних зарплат в Україні на 13%", – нагадав він і зазначив, що в 2014 році зростання соціальних виплат був заморожений.  Крім того, Розенко підкреслив, що вихід на пенсію жінок у віці 55 років залишається в законодавстві, але вимагає, щоб досягла пенсійного віку жінка не зберігала за собою робочого місця. "Змін ніяких немає. Верховна Рада продовжила дію цієї норми (про вихід на пенсію в 55 років – Ред.), ми не проти дії норми, коли жінка може і далі виходити на пенсію в 55 років. Але за умови виконання кількох умов: треба звільнитися з роботи і за кожен місяць недоробки до пенсійного віку, коли жінка могла б вийти на пенсію, знімається 0,5% пенсії", – сказав Розенко. Як повідомлялося, на поточний момент в Україні налічується понад 13 млн пенсіонерів, а середня пенсія по країні становить близько 1670 грн при позначеної законом мінімальної зарплати 1218 грн. Виплати пенсій в Україні проводяться з 4 по 25 число кожного місяця, при цьому щомісячний транш становить близько 20-21 млрд грн.  Кабмін прийняв рішення не здійснювати з 1 грудня 2014 року соціальні виплати громадянам, які знаходяться на територіях, не контрольованих українською владою. У той же час, як відзначав Розенко, всі виплати мешканцям Донецької та Луганської областей нараховуються на особисті рахунки і будуть виплачені відразу ж, як тільки вони переїдуть на контрольовану Україною територію.   Зазначимо, що в Україні дуже жорстко стоїть питання необхідності реформування пенсійної системи. Незважаючи на "зарплатну" реформу, закладену в нині чинному Податковому кодексі, через її неефективність так і залишився невирішеним головне питання, заради якого цю реформу і затівали — наповнення Пенсійного фонду. Про це в статті для ZN.UA пише Юлія Самаєва. "Важливо розуміти, що єдиний соціальний внесок наповнює Пенсійний фонд. Його зниження тягне за собою дефіцит фонду, покриваються з держбюджету, ресурси якого зараз обмежені, як ніколи. І наповнити бюджет можна тільки податками. А значить, при зниженні ЄСВ все одно має відбутися збільшення податкового навантаження. При цьому навантаження на фонд оплати праці в Україні вже найбільша в Європі і, мабуть, у світі. Саме тому бізнес йде в "тінь", — пояснив Ілля Несходовский. Очевидний замкнене коло і абсолютне нерозуміння Мінфіном, що з цією проблемою робити. Приймаючи точкові заходи, уряд не бачить масштаб проблеми, не бачить мета, заради якої проводить реформи, зазначає автор статті. Сьогодні, за оцінками Мінсоцполітики, на тіньовому ринку праці щорічно виплачується 200 млрд грн тіньової заробітної плати, внаслідок чого Пенсійний фонд з року в рік недоотримує понад 70 млрд грн. Його дефіцит зростає щорічно і в бюджеті нинішнього року збільшено на третину, до 28,8 млрд грн. Ще 61,9 млрд грн трансфертів піде на фінансування пенсій за спеціальними пенсійними програмами для депутатів, держслужбовців, військових, суддів та інших. Очевидно, плануючи такі витрати, Мінфін розраховував на додаткові 40 млрд грн, отримані від детінізації. Тільки ось через неефективність запропонованих заходів ніякої детінізації не буде. Як і резервів для покриття дефіциту ПФ. І якщо стосовно інших сфер Кабмін хоча б анонсує реформи, то про реформу Пенсійного фонду, який вносить чималий внесок у формування квазі бюджетного дефіциту, мова не йде. На превеликий жаль, на Грушевського все ще бояться піднімати делікатні питання, адже пенсіонерів в Україні близько 14 млн, і всі вони — потенційний електорат, зазначає автор статті. У той же час пенсійна реформа Україні необхідна, як повітря. З урахуванням колосального обсягу "сірих" зарплат, 20 млн працездатного населення не в змозі прогодувати зростаюче число пенсіонерів. У 2014 р. платники податків сплатили 166,9 млрд грн ЄСВ, ще 64,6 млрд були профінансовані державою. У 2015-му ситуація з ЄСВ принципово не зміниться. А ось ресурси держбюджету можуть вичерпатися, якщо доля нереалістичні плани надходжень з інших податків і зборів, які з величезною ймовірністю не будуть виконані. При цьому пенсійні витрати в структурі держбюджету ростуть невблаганно: з 14% у 2004 р. до 26% — у 2014-м. Держвидатки на охорону здоров’я в минулому році склали близько 9 млрд грн, оборону — 16 млрд, освіта — 32 млрд. А ось на виплату пенсій пішло понад 82 млрд грн. Україна — світовий лідер за питомою вагою пенсійних видатків, які у нас складають 17% ВВП. Ми обійшли Німеччину, Францію, Японію, Іспанію, Швецію, США, Нідерланди, Польщу і багато інші країни. Ось тільки при цьому середня пенсія в Україні не перевищує 1,5 тис грн, що менше 84 євро, а в Німеччині вона складає 970 євро, Іспанії — 850, Польщі — 195 євро. "Стає зрозуміло, що пенсійна система себе давно вичерпала і її реформа — це лише питання часу. І кожен новий уряд це питання відкладає на потім, щоб не забруднити себе непопулярними нововведеннями. Вжиті на сьогоднішній день кроки виглядають смішно. Ні зменшення пенсій суддям і нардепам з 70 до 60% від заробітної плати, ні скасування дострокового виходу на пенсію, ні скасування 13-гривневої доплати пенсіонерам, які проживають у Чорнобильській зоні, проблему не вирішують", – йдеться в статті.

    admin

    Експерт з видачі грошей у борг