Порошенко ветував закон, що забороняє забирати житло за кредитні борги

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Президент України Петро Порошенко застосував право вето до закону про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" про посилення захисту прав позичальників, оскільки законопроект дублює існуючі норми, і не вирішує проблем валютних позичальників. Згідно з повідомленням на сайті Верховної Ради, пропозиції глави держави до вказаного законопроекту були направлені до парламенту 13 січня. Згідно з документом, зазначений Закон не вирішує проблеми громадян – позичальників за споживчими кредитами, наданими кредитними установами в іноземній валюті, оскільки він лише уточнює існуючий механізм заборони на стягнення їх майна, а не вирішує проблему погашення валютних кредитів. «Таким чином, закон, що розглядається, фактично лише відкладає вирішення проблеми погашення банківських кредитів в іноземній валюті на невизначений термін, залишивши позичальника наодинці зі зростаючим в нинішніх умовах боргом», – йдеться в документі. Проте є великий ризик, що у зв’язку з прийняттям цього закону та в разі підписання його президентом валютні позичальники не отримають взагалі послаблення з обслуговування своїх кредитів, предусматривающегося нещодавно узгоджених ними з НБУ і комерційними банками меморандумом, пише журналіст "ХайВей" Мішель Пророк:   "Видання «Справу» опублікувало сьогодні інтерв’ю на цю тему з першим заступником голови НБУ Олександром Писаруком. У ньому він чітко пояснив, що меморандум і мораторій — поняття взаємовиключні.   «Коли ми обговорювали меморандум з депутатами — до підписання, зрозуміло, була умова: меморандум не повинен приймати форму закону — це умова МВФ, він би його інакше не підтримав. При цьому Рада не ухвалює закон про мораторій, тому що в разі прийняття він критично знижує мотивацію позичальників платити борги. І ось, домовившись про все це, ми в четвер з подивом спостерігали, як голосують у першому читанні закон про мораторій, і обговорюється в комітеті ще й закон про перерахунок доларових кредитів у гривню!», – пояснив Писарук.   Він також повідомив, що банки повинні будуть виконувати меморандум при дотриманні ряду умов. По-перше, має бути скасовано мораторій. По-друге — повинні бути прийняті відповідні зміни в податковий кодекс, щоб на банки не створювалася додаткове податкове навантаження через утворення курсової різниці.   При цьому заступник голови НБУ підкреслив: «Тільки податкових змін, щоб меморандум набрав чинності, недостатньо. Має бути скасований мораторій — це вимога МВФ, інакше вони категорично не згодні».   Ну а тепер уявімо собі, що влада не прислухається до цих слів Писарука, що виражає вимогу МВФ (а Рада вже сьогодні не прислухалася). Що буде в цьому випадку?   При такому сценарії МВФ оголосить про припинення кредитування, і Україна однозначно схлопочет дефолт, про який кілька днів тому попередило агентство Moody’s.   Як безпосередньо громадяни України відчують на собі дефолт? Подальшим потужним обвалом гривні і, відповідно, ще одним різким стрибком інфляції!   до Речі, днями економічний експерт, проектний менеджер «Ліги фінансового розвитку» Андрій Блінов висловився про можливість досягнення в 2015 році при несприятливому збігу обставин курсу 40 грн/дол.   Це саме той випадок…   Що ж стосується самої проблеми валютних іпотечних кредитів, то, як я вже раніше писав, вина за неї лежить, звичайно, в першу чергу, на самих людях, які спокусилися на ці кредити. Адже ніхто їх насильно не змушував брати валютні кредити, і вони повинні були пам’ятати, як у 1998-1999 роках гривня девальвувала майже в 3 рази.   Також, безумовно, винні екс-глави Нацбанку Тігіпко, який у 2004 році своєю постановою дозволив банкам видавати населенню валютні кредити, і Стельмах, який потім своєчасно не скасував цей вредительский документ (він його скасував тільки восени 2008 року, коли пішов другий обвал гривні).   Але також погоджуся з думкою на цей рахунок Писарука, озвученому в сьогоднішньому інтерв’ю.   «Повинен сказати, що за нашими оцінками, мінімум 60% всіх, хто дійсно хотів вирішити проблему з реструктуризацією валютних кредитів у гривню, давно її вирішили. Так що серед людей, які вже півроку пікетують Нацбанк, реально постраждалих позичальників, які не мають можливості вирішити свої проблеми, не так багато. Більшість людей, які просто заробляють для себе або для когось політичні дивіденди…», – сказав він.   Справді, дуже багато після попереднього, вже другого за рахунком, обвалу гривні (2008 року) зробили правильні висновки і вирішили це питання зі своїми банками. Тим більше, що тільки сліпий не бачив, як стрімко скорочувалися золотовалютні резерви при Януковичі в 2011-2014 роках на підтримку стабільного курсу 8 грн за дол (на 1 травня 2011 року вони дорівнювали $38,351 млрд, а на кінець лютого 2014 року їх залишилося $15,462.3 млрд). І тільки тупий не розумів в цій ситуації, що гривня приречена на прийдешній обвал в самому найближчому майбутньому"… Нагадаємо, парламент затвердив зазначений законопроект в кінці грудня 2014 року, передає УНІАН, за таке рішення проголосували 290 народних депутатів при необхідних 226. В ході обговорення парламентарії пропонували обмежити термін дії мораторію трьома роками, проте цю пропозицію не було підтримано. «В цілому документ пропонує заборонити відчужувати нерухоме майно, що відповідає критеріям закону, у безспірному порядку згідно з розпорядженням Виконавчого листа нотаріуса, а також заборонити примусове виселення мешканців такого майна у будь-якому порядку», – йдеться у висновках Комітету парламенту з питань фінансової і банківської діяльності, який представляв законопроект. Читайте такжеРада продовжила мораторій на відчуження гуртожитків до 2019 року«Також заборонено в безспірному порядку на підставі виконавчого листа нотаріуса відчужувати інше майно (майнові права), яке у відповідності з законодавством або кредитним договором підлягає відчуженню у позичальника в силу недостатності коштів, отриманих кредитором після реалізації (переоцінки) предмета іпотеки», – наголошується в заяві. У першому читанні законопроект був прийнятий парламентом 25 грудня.