НБУ завершив введення кураторів в системні банки

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Правління НБУ рішенням від 15 січня направило в державний Ощадбанк свого куратора. Такий режим встановлений до 1 січня 2016 року. Крім Ощадбанку, в режимі особливої уваги з боку кураторів працюють і інші системні банки, у тому числі найбільший ПриватБанк і інша державна установа – Укрексімбанк, пише forbes.ua. В коментарях Forbes голова правління «Ощаду» Андрій Пишний повідомив, що введення куратора ніяк не пов’язано з якими-небудь проблемами банку – ні з платоспроможністю, ні з ліквідністю. «Це загальний підхід НБУ до банків, які отримали рефінансування», – повідомив Пишний. Раніше директор департаменту банківського нагляду НБУ Алла Шульга говорила, що куратори будуть направлені у всі банки, що отримали стабілізаційні кредити НБУ. «Причина введення куратора одна: наявність кредиту рефінансування від НБУ. Подібні рішення носять системний характер, і прийняті, наскільки мені відомо, у відношенні всіх банків, що мають рефинанс, – розповів Forbes Андрій Пишний. – 346-е постанова НБУ днями були внесені відповідні зміни». Куратором від НБУ в Ощадбанку призначена Оксана Іщенко, яка раніше працювала заступником фіндиректора Платинум Банку. Джерела Forbes у банку вважають, що введення куратора пов’язане зі збитками, які продемонстрував Ощадбанк за підсумками 2014 року. За словами Пишного, у банку – негативний фінрезультат в розмірі близько 8,5 млрд гривень. При цьому банкір стверджує, що це – наслідок формування резервів під втрачені в Криму активи. «Без них банк продемонстрував прибуток у розмірі 1,1 млрд гривень», – запевняє Пишний. Необхідно зазначити, що згідно з постановою НБУ №346 про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, перелік причин для введення куратора в банк визначено так:     невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;     виявлення за результатами дистанційного нагляду або інспекційної перевірки фактів здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників і кредиторів, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;     виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов’язань перед клієнтами і кредиторами;     потреба в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов’язань перед клієнтами і кредиторами;     потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців з дня втрати ним статусу перехідного;     наявність публічного конфлікту у керівництві банку;     відсторонення керівників банку від посади. Джерело Forbes в НБУ зазначив, що куратори завжди були у всіх банках, які отримують рефінансування. «Куратори є у всіх установ. Для таких банків, як Ощадбанк і інші установи, у яких є рефінансування від НБУ, йдеться про зміну робочого місця: куратор сидить не в Нацбанку, а буде знаходитися безпосередньо в системному банку, яким отримано рефинанс. Порушень в Ощадбанку немає жодних – йдеться лише про моніторинг дій», – пояснює джерело в НБУ. Ключовою функцією куратора є контроль над всіма платежами банку, а також аналіз їх доцільності. Що на практиці може означати зупинку будь-якого платежу за рішенням куратора і суттєво обмежує повноваження членів правління банку. При цьому правління повинно спільно з куратором працювати над планами щодо підвищення капіталізації банку та підтримці його ліквідності. Факт введення куратора в держбанк може подаватись як щось неординарне. Сьогодні Ощадбанк знаходиться на стику інтересів кількох груп впливу. У тому числі – у полі потенційного протистояння між президентом і прем’єром. Також експерти відзначають можливість прихованої конфронтації між Ощадбанком та ПриватБанком: топ-менеджмент останнього незадоволений активним перекладом в держбанк рахунків і зарплатних проектів бюджетників і держпідприємств. У зв’язку з цим, на думку аналітиків, може мати вплив на рішення НБУ.  Разом з тим представники Приватбанку у коментарі Forbes відзначили, що «завданням влади є створення рівних конкурентних умов для всіх банків, а не ексклюзивних умов для певних банків незалежно від їх приналежності». За даними НБУ, ПриватБанк  отримав стабілізаційний кредит в розмірі 850 млн гривень. Тоді як Ощадбанку дісталося рефінансування на 1 млрд гривень. І в Приватбанку працює куратор – він був введений ще в минулому році. Також, за даними Forbes, куратор є і в іншого держбанку – «Укрексіму». В НБУ підкреслюють, що переклад куратора в Ощадбанк завершив введення кураторів у всі системні банки, які вимагали такого уваги. Варто додати, що у вівторок рейтингове агентство Fitch відзначило високі ризики валютної ліквідності Укрексімбанку та Ощадбанку на тлі майбутніх погашення єврооблігацій банків на загальну суму $1,45 млрд. Укрексімбанку в квітні поточного року належить погашення євробондів на $750 млн. Керівництво банку поінформувало Fitch, що фінустанова ще не акумулювало достатньої валютної ліквідності для повного погашення єврооблігацій і планує отримати додаткові валютні кошти від погашень кредитів. Ощадбанк повинен погасити єврооблігації на $700 млн у березні 2016 року. Однак йому теж може знадобитися акумулювати додаткову валютну ліквідність для проведення відповідного платежу.   Нагадаємо, що перед новим роком голова НБУ Валерія Гонтарєва сьогодні відзвітувала перед журналістами про здобутки і втрати банківського ринку в 2014 році, передає http://minprom.ua/digest/173665.html. Нацбанк видавав банкам засоби двох видів: стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому кожен з п’яти установ, які отримали такі позики, був введений куратор, а їх діяльність була обмежена. Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. З початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як кредитора останньої інстанції. Але тільки нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави та за умови введення куратора», – уточнила Валерія Гонтарєва. Незабаром громадськість дізнається назви банків, які отримують рефінансування. Досі ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і буде поширюватися лише на нових позичальників НБУ. Зазначимо, Національний банк України (НБУ) визнав системно важливими вісім банків. Про це йдеться в постанові правління НБУ від 25 грудня №863 «Про затвердження положення про порядок визначення системно важливих банків», передає "Апостроф". У відповідності з постановою системно важливими визначено вісім банків: ПАТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Дельта Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Промінвестбанк», АТ «Сбербанк Росії». «Визначення системно важливих банків буде здійснюватися щорічно з застосуванням багатофакторної математичної моделі, заснованої на умовах системної важливості. Основними критеріями системної важливості є загальний розмір активів, зобов’язань юридичних і фізичних осіб, системні взаємозв’язки в банківській системі (обсяг міжбанківського кредитування) і обсяг кредитування найважливіших секторів економіки», – йдеться в повідомленні. При цьому на допомогу Національного банку України можуть розраховувати тільки платоспроможні банки. Про це на прес-конференції заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва, передає прес-служба Нацбанку. "Головний меседж, який я хочу сьогодні донести до всіх банкірів: на підтримку регулятора, як кредитора останньої інстанції, можуть розраховувати тільки платоспроможні банки, які мають достатній капітал або затверджену програму докапіталізації і мають якісний заставу", – підкреслила Гонтарєва. "І все це буде відбуватися під жорстким контролем НБУ, з введенням обмежень за активними операціями і наявності куратора в банк, який буде відслідковувати цільове використання наданого стабілізаційного рефинанса", – додала глава Нацбанку. За її словами, банкіри, які все ще сподіваються на бездонний держбюджету, помиляються. "Зайвих ресурсів у держави немає, і тільки системні банки, які відповідають жорстким критеріям, можуть розраховувати на державну підтримку", – підкреслила Гонтарєва. "На сьогоднішній день за всю історію незалежності України портфель рефінансування, виданого Національним банком банківській системі становить 110 млрд гривень, або 7% ВВП. Повірте мені, по відношенню до всього світу, 7% ВВП виданого рефінансування банківської системи, це зовсім невеликі цифри, це навіть низький показник ", – зазначила вона.