НБУ не буде штрафувати банки за порушення до 2019 року

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Національний банк України не буде штрафувати банки до 2019 року за недотримання ряду нормативів через курсових стрибків. Про це говориться в постанові нбу № 129, яке набуло чинності 25 лютого і буде діяти до 1 січня 2019 року. Згідно з документом, до банків не будуть застосовуватися заходи впливу за порушення економічних нормативів: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності регулятивного капіталу (Н2), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції, що пов’язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв’язку зі зростанням після 6 лютого 2014 курсу і/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після цієї дати, за умови дотримання банком нормативів Н7, Н8, Н9, Н10 на дату укладення договору/здійснення операції і ще ряду вимог. Вимоги Нацбанку полягають в тому, що банки не повинні здійснювати викупу або дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії (крім дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії за ціною не вищою, ніж 50% від номіналу, якщо таке погашення не призводить до суттєвого погіршення ліквідності банку; обов’язкового викупу боргових цінних паперів власної емісії, встановленого проспектом емісії цінних паперів).

Також, умови НБУ передбачають, що банки не будуть купувати недержавні цінні папери від свого імені (крім цінних паперів під гарантію Кабміну, паперів Нацбанку, боргових цінних паперів емітентів, що перебувають в першому або другому рівні лістингу одній з українських фондових бірж в межах суми заборгованості, що склалася на дату набрання чинності цієї постанови по кожному емітенту; облігацій внутрішніх місцевих позик, емітентами яких є міські ради адміністративних центрів областей України та Києва).

Також, банки зобов’язані не здійснювати виплати дивідендів акціонерам (крім виплати дивідендів за привілейованими акціями; не розподіляти капітал у будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років). Фінустанови також не можуть здійснювати дострокове повернення депозитів власникам істотної участі в банку. У постанові також йдеться, що НБУ зобов’язав банки сформувати резерви для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями за станом на 1 березня 2015 року.   "Документ спрямований на те, щоб стимулювати банки більш ретельно відображати реальну картину за кредитними операціями. Також НБУ пом’якшує вимоги до банків за нормативами на період коливань валютного курсу – це дуже важливо, оскільки сьогодні це одна з причин недотримання нормативів", – сказав у коментарі Укрінформу головний фінансовий аналітик агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран. Нагадаємо, 26 лютого, Національний банк України опустив офіційний курс гривні до 30,01 грн за долар. Згідно з даними Нацбанку, це значення офіційного курсу є найнижчим за всю історію існування національної валюти. При цьому банкіри вважають, що тренд на девальвацію курсу гривні обумовлений панічними настроями населення. НБУ з 5 лютого призупинив щоденні індикативні аукціони на валютному ринку для визначення рівноважного курсу, "відпустивши" тим самим курс гривні "свободу".   Нагадаємо, раніше банки зобов’язали платити за депозитами всі відсотки і штрафи.

Ставку повинні нарахувати до реальної видачі грошей, а не формального перерахування коштів на картку, пише vesti-ukr.com. Банк повинен сплатити вкладнику не тільки відсотки на весь фактичний термін розміщення депозиту, але і штраф, якщо несвоєчасно виплатив йому вклад. Відповідне рішення ухвалив Верховний суд, розглядаючи справу №6-247цс14. «На жаль, це стало поширеною практикою: банки не повертають вчасно людям їх вклади. Причому так живуть не лише фінустанови, в яких працюють тимчасові адміністрації, але і ті банки, які офіційно не визнані проблемними. У кращому випадку, вони видають людям депозити з запізнення на 3-6 місяців, в гіршому, не повертають їх зовсім. Їм має допомогти нове рішення ВСУ, яке зобов’язує банк нарахувати і виплатити відсотки не тільки на дату закінчення депозитного договору, а до моменту фактичної видачі людині грошей (за горезвісні 3-6 місяців). Плюс банк повинен сплатити штраф за прострочення виплати: 3% плюс індекс інфляції, який, згідно Держстату, становив за 2014 р. 24,9%», — прокоментував судове рішення старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Нагадаємо, що багато банків користуються безграмотністю вкладників, і їм нараховують відсотки лише до моменту закінчення договору. При цьому відмовляються платити за ті дні й місяці, які прострочили — на які запізнилися з виплатою вкладу. Ще менше фінустанов погоджується на виплату штрафу, вважаючи, що може безкарно порушувати строки депозитного договору і безкоштовно користуватися грошима населення. Дуже багато банків намагаються обійти порушення термінів фактичної виплати депозитів за допомогою карток. Після закінчення терміну вкладу, перераховують кошти на картковий рахунок, і роблять вигляд, що своєчасно розплатилися з вкладником. Хоча нерідко він не отримує гроші за фактом: їх неможливо зняти в повному обсязі ні в банкоматі (той може видавати на добу по 100 грн. або взагалі нічого), ні в касі фінустанови. Найчастіше у людей після цього опускаються руки. Хоча юристи запевняють, що у вкладників офіційно не проблемних банків (без тимчасової адміністрації) є усі права на отримання повної оплати за користування їхніми грошима, а також неустойки. «Рішення про перерахування грошових коштів з депозитного рахунку на картковий, вкладник повинен приймати з урахуванням наявності реальної можливості отримання грошей з карткового рахунку.

Якщо такої можливості немає, то вкладнику не вигідно погоджуватися на таку операцію, і потрібно наполягати на видачу коштів готівкою через касу банку. У цьому разі зобов’язання банку вважаються невиконаними і до моменту їх виконання банк повинен нараховувати відсотки, і вкладник має право вимагати сплати інфляційної суми та 3% річних. Однак ця порада стосується банків, які не мають ознак проблемності», — підкреслила адвокат, керівник практики приватного права ЮК Prove Group Тетяна Жуковська. Причому, експерти відзначають, що фінансисти можуть перераховувати депозити на картки тільки у тих випадках, коли їм це дозволяє договором. «Будь-які відстрочки виплат, які не передбачені договором банківського вкладу, не можуть вважатися законними», — підкреслив юрист Pavlenko Legal Group Віталій Колесников. І нагадав, що фінансисти останнім часом застосовують весь арсенал засобів, щоб поменше і пізніше платити клієнтам. «Банки користувалися обмеженнями НБУ на видачу валютних вкладів до 15 тис. грн. в день, продовжували використовувати договірні виверти про автоматичну пролонгацію договорів на новий термін, ініціювали перерахування коштів на поточні та карткові рахунки», — перерахував він.

Щоб банк не зміг ухилитися від виплати всіх відсотків та штрафів, юристи радять документувати все спілкування з фінансистами. «Наполягати на виконанні банком своїх зобов’язань щодо повернення депозиту необхідно в письмовій формі. Його доцільно відправляти поштою цінним листом з описом вкладення, в якій вказати — заява-вимога про повернення суми депозиту та процентів за договором. Що стосується додаткових нарахувань у зв’язку з несвоєчасним виконанням банком своїх зобов’язань, то варто направити мотивовану і з усіма розрахунками претензію з вимогою про сплату цих сум на момент фактичного повернення депозиту і відсотків. Дана претензія буде хорошою підмогою для складання надалі позову», — резюмувала Тетяна Жуковська.