Нацбанк пропонує розкривати власників більше 2% акцій банків

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Національний банк України планує зробити структуру власності банків ще більш прозорою. Про це повідомляє інформаційний проект FinMaidan. "Зараз публічною є інформація про власників, які володіють більше 10% акцій кредитної установи. Пропонується знизити цей поріг до 2%", – повідомляє видання. До банків, які будуть і далі приховувати структуру акціонерів, Нацбанк обіцяє застосовувати санкції, а керівництву таких установ – ускладнити подальше працевлаштування. У Нацбанку шукають способи дізнатися кінцевих бенефіціаріїв банків. «На початку лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект про посилення відповідальності власників банків.

Однак у ряді установ немає власників, чию відповідальність необхідно посилювати», – заявив глава департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Леонід Антоненко. Мова йде про законопроект № 2085 про посилення відповідальності пов’язаних з банком осіб, поданому в парламент 10 лютого (див. «Відповідатимуть за все»). «Ми знаємо, що цей документ недосконалий і ще вимагає доопрацювання. Але було прийнято рішення його зареєструвати, щоб робота пішла швидше», – пояснив Леонід Антоненко. Зараз публічною є інформація про власників банку, що володіють більше 10% акцій кредитної установи. «Інформація про акціонерів банків – банківська таємниця.

Точніше, ті з акціонерів, які володіють більше 10% акцій банку, повинні розкриватися на сайті НБУ. Але якщо у банку 11 і більше акціонерів, то інформація про них стає банківською таємницею на тій підставі, що вона отримана регулятором в ході здійснення його наглядових функцій», – розповідає Леонід Антоненко. Тому НБУ пропонує знизити поріг публічності для юросіб з 10% до 2%, а список акціонерів-фізичних осіб розкривати майже повністю. «Якщо власників-фізичних осіб більше 20, то нас влаштують найбільші 20», – уточнив Леонід Антоненко. Зараз дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 банків. Якщо розкривати структуру власників потрібно буде для акціонерів, які володіють понад 2% акцій, то пакети можуть «дробити» навіть менш ніж 2%, якщо мета – ухилитися від нагляду НБУ. «Хто розбивав, той і буде розбивати. А якщо є питання до банку, то треба не ускладнювати йому життя, а виводити з ринку.

Або, наприклад, ввести для всіх банків обов’язкове отримання нової ліцензії з новими вимогами. Всі відразу покажуть всю інформацію або підуть з ринку», – каже екс-глава Укргазбанку Сергій Мамедов. У Нацбанку готують відповідь на такі кроки. Зокрема, регулятор пропонує ускладнити роботу банків з непрозорою структурою власності. «Якщо ми побачимо, що юридична особа володіє 1,99001% акцій банку, то саме цей факт ми будемо використовувати як доказ «непрозорості» структури власності установи», – сказав Леонід Антоненко. Представник НБУ пропонує, наприклад, відмовляти таким банкам у збільшенні статутного капіталу. Окремі санкції будуть застосовуватися до банкірам, які працюють в непрозорих кредитних установах. «Якщо посадові особи працювали в банках з непрозорою структурою власності, то це буде дискредитувати їх ділову репутацію. Особливу увагу ми будемо приділяти особам, які займали квазируководящие посади», – уточнив Леонід Антоненко. Учасники ринку підтримують пропозиції Нацбанку. «Всі розумні заходи з підвищення прозорості банківської системи та її контролю якості я вважаю хорошою ініціативою.

Шкода, що це не було прийнято раніше», – вважає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. Наприклад, у країнах ЄС структура власності банків вже давно є прозорою. І нинішня ініціатива Нацбанку – це імплементація норм європейського законодавства. У той же час застосування «санкцій» до банкірами самі учасники ринку не вважають виправданими. «Завдання топ-менеджерів – ефективно працювати, дотримуючись закон і встановлені нормативні акти, а не відстежувати зміни в структурі акціонерів та походження капіталу банку. Для цього є спеціальні державні структури», – каже Сергій Мамедов. «Крім того, топ-менеджер може прийти працювати в банк з прозорою структурою власності. Зміни можуть відбутися вже потім, а керівник на цей процес ніяк вплинути не може. Більше того, часто між власниками банку і його керівниками є свої домовленості, на які «загрози» регулятора не вплинуть», – вважає керівник одного з банків з українським капіталом.   У той же час, внесений на розгляд парламенту законопроект №2085 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб» дозволить чиновникам організовувати цілеспрямовані атаки на майно акціонерів фінустанов.

Таку думку висловив засновник і керуючий партнер Empire State Capital Partners Алекс Барт, передає dengiua.com. За його словами, проект закону, яким передбачена матеріальна і кримінальна відповідальність акціонерів банку, а також пов’язаних осіб перед його вкладниками, суперечить основним принципам європейського фінансового законодавства. «Документ передбачає, що акціонер або пов’язана особа – яка визначається за формальними ознаками, а не за документами – буде нести відповідальність перед клієнтами банку усім своїм майном. По суті це означає, що крім активів банку після його ліквідації арешт може бути накладеним на будь-які інші бізнеси і майно акціонера. Однак при «вмілому» використанні такі заходи можуть зупинити економіку», – каже експерт. Він вважає, що такий законопроект може стати приводом для переділу власності між існуючими фінансово-промисловими групами. Що істотно відлякає інвесторів, але може спровокувати нові корупційні схеми в Національному банку, який стежить за порушенням нормативів і ризиковими операціями. На думку експерта, не витримує критики і норма документа, згідно з якою відповідальність може поширюватися і на керівників споріднених банку компаній. «Незрозуміло, яке відношення може мати до банку найнятий акціонером директор іншого напряму бізнесу? Такий підхід змусить акціонерів ще більше ховати ниточки, які сьогодні пов’язують компанії в єдину – нехай умовну – групу.

І таким чином мінімізувати оподаткування, прибуток, спотворювати інформацію про кредитування інсайдерів і наближених компаній», – говорить Барт.   Також зазначимо, що законопроект №2085 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб", нещодавно внесений на розгляд парламенту, суттєво змінює нормативну базу, що визначає відповідальність пов’язаних з банком осіб, і може створити певні ризики для іноземних інвесторів в короткостроковій перспективі. Таку думку висловив генеральний директор SP Advisors Нік Піацца, повідомляє rbcua.com. "У майбутньому інвестори будуть за будь-яку ціну уникати вкладень в бізнес, що має відношення до банків. Інакше вони теж можуть потрапити під статтю закону, за якою відповідальність перед клієнтами банку несуть керівники компаній, що мають відношення до банку. Очевидно, це правильний крок у довгостроковій перспективі.

Однак величезний ризик в тому, що в Україні вже працює ряд спільних підприємств з участю іноземних інвесторів, які після прийняття закону практично відразу ж будуть визнані пов’язаними особами і можуть нести відповідальність за діяльність банку. Цей момент, очевидно, вимагає більш детального опрацювання", – підкреслює інвестиційний банкір. За його словами, можливість розкриття банківської таємниці державним і слідчим органам також викликає побоювання. В цілому, зазначає Піацца, з урахуванням несприятливого інвестиційного клімату в Україні, такі ризики потенційно можуть ще більше відстрочити прихід нових інвестицій, а також істотно ускладнити життя залишилися тут інвесторам. Важливим моментом Нік Піацца також назвав відмову від так званого "нульового варіанта" при продажу майна ліквідованого банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

"Законопроект фактично пропонує процедуру, в рамках якої Фонд практично до нескінченності змушений буде шукати все нових і нових бенефіціарів або наближених осіб, якщо грошей від продажу заставного майна виявиться недостатньо для погашення зобов’язань банку. На це не вистачить ресурсів ні виконавчої служби, ні судів. Відповідно, будуть тягнутися "порожні" позови, які провокують корупцію, а не захист прав кредиторів банку", – стверджує він.