Мораторій на відчуження житла валютних позичальників розгляне повторно у Верховній Раді

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

    Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності прийняв рішення подати на повторний розгляд ВР ветований 15 січня Президентом Петром Порошенком закон про мораторій на відчуження майна валютних позичальників. За таке рішення проголосували 9 членів профільного комітету (все входить в склад 13 нардепів), повідомив голова комітету, депутат з фракції “Радикальної партії” Сергій Рибалка, повідомляє rbcua.com. “У результаті вето Президента на закон ми отримали досить складну ситуацію. Закон про мораторій на відчуження майна, придбаного на кошти в результаті отримання валютних кредитів, необхідний, цю проблему потрібно вирішити”, – заявив Рибалка. У свою чергу, перший заступник глави НБУ Олександр Писарук додав, що цей “питання стосується реструктуризації валютних кредитів”, і, за процедурою, якщо конституційна більшість проголосує повторно за законопроект, то він вступить в силу. “НБУ продовжить переговори між комерційними банками, позичальниками, банківськими асоціаціями та громадською радою з метою досягнення компромісу у цьому питанні”, – зазначив Писарук. Парламент зможе подолати вето Президента на закон про мораторій на відчуження майна валютних позичальників, спрогнозував член профільного комітету з фракції “Блоку Петра Порошенка” Павло Різаненко. “Цей закон, ветований Президентом, як ми пам’ятаємо, спочатку отримав у залі майже 300 голосів “за”, – зазначив нардеп. Нагадаємо, Президент Петро Порошенко пояснив ветування закону про мораторій на відчуження житла порушенням інтересів вкладників банків. 28 грудня Верховна Рада прийняла проект закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (N1610), передає liga.net. Документ забороняє стягувати таке майно в безспірному порядку на підставі виконавчого припису нотаріуса, примусово виселяти мешканців з такого приміщення. Також забороняється стягувати у безспірному порядку на підставі виконавчого припису нотаріуса інше майно, що підлягає стягненню. Як зазначається у пропозиціях президента України, зазначений закон не вирішує проблеми позичальників, оскільки документом лише пропонується уточнити існуючий механізм заборони на стягнення майна таких громадян, а не комплексно вирішити проблему з погашення валютних кредитів. Такі позичальники внаслідок девальвації національної валюти не мають можливості обслуговувати свою кредитну заборгованість, обсяг якої змінюється в відповідності з коливаннями валютного обмінного курсу. Таким чином, цей закон лише відкладає вирішення проблеми погашення банківських кредитів в іноземній валюті на невизначений термін, залишивши позичальника наодинці зі зростаючим в нинішніх умовах боргом, вважають в Адміністрації президента. Зазначається, що відсутність комплексного врегулювання питання погашення заборгованості громадян за споживчими валютними кредитами призведе до погіршення ситуації в банківській системі, зниження її ліквідності, а також подальшого зубожіння населення та зростання соціальної напруженості. НБУ також виступає проти такого мораторію. Мовляв, якщо він запрацює, то будуть великі збитки у банківській системі, які можуть породити наступний відтік депозитів населення. Замість цього регулятор пообіцяв дати своє бачення вирішення проблеми, пише finance.ua. За словами першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, зараз розробляється документ про оподаткування операцій з конвертацією валютних кредитів, і після скасування вищезгаданого мораторію все це в купі стане основою для виконання положень Меморандуму про реструктуризацію валютних кредитів. Раніше вкладники вимагали від НБУ, щоб в документі записали пункт про перерахунок споживчих кредитів за курсом 7,99 гривні за долар. Але чи вирішить це проблему? Навряд чи. Адже мораторій — це наміри щодо вирішення проблеми. Поставити крапку у валютних кредитах і депозитах може лише законопроект. Про зауваження до ветованого і про побажання до нового «валютного» законопроекту розповів фінансовий аналітик Ерік Найман: — Взаємовідносини між банками, вкладниками і позичальниками повинні бути збалансованими. Ухвалений депутатами закон виводив з цього рівноваги, завдаючи удар в першу чергу вкладникам. Саме вони в разі його підписання Порошенко повинні були доплатити людям, які взяли в банку валютні кредити. Це — неправильно. Як повинно бути? Оскільки держава України винне у значної девальвації гривні, то воно повинне закласти в бюджеті кошти на часткову компенсацію суми кредиту валютним позичальникам. Але давати цю пільгу потрібно тільки позичальникам, які купували квартири в особисте користування та фактично проживають. Під цю категорію потрапить не більше 20 тисяч чоловік. Бюджет повинен компенсувати іпотечним позичальникам 30—50% суми кредиту. Для державної скарбниці це не такі вже й значні кошти, але напруженість з ринку вони допомогли б зняти. Це слід враховувати, допрацьовував законопроект про валютні кредити.

    admin

    Експерт з видачі грошей у борг