Комерційні банки не хочуть віддавати всіх бюджетників держбанкам

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Комерційні банки шукають і знаходять нові аргументи проти переведення бюджетних установ на обслуговування в державні банки. І хоча цій ініціативі уряду уже майже рік, банки досі не можуть назвати ні розмір понесених втрат, ні навіть кількість померлих від них клієнтів. Ключові побоювання – погіршення якості роздрібного кредитного портфеля і відплив депозитів, пише finmaidan.com. Приватні і державні банки не припиняють боротьбу за клієнтів з бюджетної сфери. Ідея перевести всіх бюджетників на обслуговування в держбанки виникла ще навесні 2014 року як реакція на різкий відтік депозитів з банківської системи та масове банкрутство неплатоспроможних банків. Але до осені Кабмін прийняв тільки одне подібне рішення: на обслуговування трьох держбанків вирішено перевести учасників АТО і особовий склад Збройних сил України. Такі доручення армії містяться в протокольних рішеннях Кабміну № 74, 76 від 8 і 11 вересня. Приватні банки звинувачували держустанови в неринкових діях, але до цих пір не привели докази своїх втрат від догляду держпідприємств: не названо ні кількість клієнтів, які пішли від лідерів зарплатних проектів в Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк, ні кількість фізосіб, які перестали обслуговуватися в рамках зарплатних проектів, ні втрачений дохід від РКО. Так заступник начальника операційного управління Укрексімбанку Очеретна Олена повідомила, що за півроку вони почали обслуговувати 80 держпідприємств. Але навіть ця цифра не є підтвердженням «масового відведення» клієнтів у приватних банків, оскільки велика їх частина перейшла в держбанк із збанкрутілих установ. В Ощадбанку не назвали кількість нових госклиентов. «Щомісяця ми отримуємо сотні нових клієнтів, серед яких і приватні, і державні підприємства», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. У Незалежній асоціації банків України не називають цифри перетікання клієнтів. У зв’язку з цим основна дискусія банкірів фактично зводиться до проблем, які можуть виникнути, якщо всі держпідприємства будуть виплачувати зарплату своїм працівникам тільки через держбанки. По-перше, вони бояться погіршення якості своїх кредитних портфелів. У цьому випадку банкам загрожують витрати на резерви по роздрібним незабезпеченим кредитам. «Забезпеченням під ці кредити є зарплати, і якщо зарплатний проект йде в інший банк, то забезпечення «пропадає» та якість кредитного портфеля знижується. Нормативи кредитних портфелів також падають», – каже перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. Крім того, банкіри побоюються відтоку депозитів. «Зазвичай, якщо людина отримує зарплату в певному банку, то в ньому ж і зберігає свій депозит. І якщо зарплата раптом переводиться в іншу установу, то через якийсь час людина вирішує перевести туди і свій внесок. В поточній ситуації, коли банки і так відчувають значний відтік коштів, ця проблема є серйозною», – констатує директор з роздрібного бізнесу, член правління банку «Газпром» Сергій Козлов. Зазначимо, що найбільші українські банки стурбовані триваючим перекладом зарплатних проектів державних силових структур на обслуговування в державні банки. Про це повідомили журналістам представники банків під час круглого столу, передає УНІАН. За словами заступника голови правління "Укрсиббанку" Костянтина Лежніна, щодо структур Міноборони йде "жорсткий пресинг" для їх переведення в держбанки. "Зарплати переводяться в держбанки, кредити залишаються в комерційних банках, їх обслуговування істотно погіршується, Нацбанк і уряд роблять вигляд, що нічого не відбувається", – сказав він. За словами банкіра, на сьогоднішній день комерційними банками видано близько 30 млрд грн кредитів працівникам бюджетної сфери, які зазвичай обслуговуються за рахунок надходжень зарплати, тому переклад держструктур в держбанки призводить до різкого перекосу в платіжній дисципліні за кредитами і додатковим ризикам банківської системи. "Документ, випущений урядом, не є документом як таким, оскільки виконавча влада має певну номенклатуру актів, випускаючи які, вона керує державою. Протокольні доручення одного вищого чиновника – це ніщо. Це свавілля", – підкреслив радник голови правління "Приватбанк" Віктор Лисицький. Заступник голови правління державного "Ощадбанку" Антон Тютюн не погодився із звинуваченнями в нечесній конкуренції та зазначив, що обслуговування силовиків у держбанках в умовах військових дій в країні доцільно для нерозголошення військової таємниці і персональних даних силовиків. "Відбір банків для обслуговування держпідприємств має бути більш жорстким. Це не той список банків, який зараз затверджений і висить на сайті Мінфіну, де близько 60 банків, з яких вже кілька в стадії ліквідації. Безумовно, це повинен бути більш жорсткий відбір з більш чіткими критеріями", – сказав він. Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова повідомила, що асоціація намагалася створити з цього питання робочу групу за участю НБУ та Мінфіну. "Консенсусу з приводу створення робочої групи не було, і ми звернулися до профільного комітету Верховної Ради. Є підтримка банківського співтовариства, і якщо питання потрібно виносити і вирішувати на рівні законодавства, то комітет готовий виступити з відповідною ініціативою", – сказала вона. Як зазначив заступник директора Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський, якщо вибрати ряд банків і сказати, що цим банкам можна довіряти, то для ринку це означатиме, що іншим банкам довіряти не можна, а це може призвести до непередбачуваних наслідків. За його словами, Національний банк рекомендує держпідприємствам при виборі банку насамперед керуватися критеріями надійності фінустанови, а не формою власності. "У Національного банку підхід один – щоб держпідприємства обслуговувалися в стабільних, надійних банках", – сказав Раєвський. Нагадаємо, наприкінці минулого року уряд протокольними рішеннями зобов’язав ряд силових структур перевести підконтрольні організації на розрахунково-касове обслуговування в державні банки. Пізніше перший заступник голови НБУ Олександр Писарук повідомив, що Національний банк разом з Міністерством фінансів розробляє чіткі критерії відбору банків для обслуговування державних підприємств і під ці критерії, крім державних, будуть підпадати і приватні банки. Згідно з останніми даними Міністерства фінансів, до уповноважених банків для виплати зарплат бюджетникам належать 64 комерційних банка, включаючи найбільші фінустанови. У листопаді Мінфін повідомив, що розробив проект постанови про нові вимоги до банків, що обслуговує зарплатні проекти бюджетних установ, який передбачає позбавлення банку такого права у разі невиконання нових вимог у тримісячний термін, однак документ досі не оприлюднено. На думку учасників ринку – найбільших банків, при виборі банку для обслуговування зарплатних проектів бюджетних установ потрібно керуватися прозорими ринковими принципами і насамперед побажаннями клієнта-держпідприємства.