Кабмін планує запозичувати 293,8 мільярда гривень у 2015 році

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (Пока оценок нет)
Зміст статті

Державні запозичення в 2015 році заплановані в обсязі 293,84 млрд грн, зокрема зовнішні – 180,97 млрд грн. Про це йдеться в показниках зафіксованих у таблицях до закону "Про держбюджет України на 2015 рік", передає "Інтерфакс-Україна". Згідно з ним, з цієї суми до спецфонду за кредитами міжнародних фінансових організацій намічено залучити 14,16 млрд гривень. Обсяг погашення державного боргу в поточному році оцінюється в 158,88 млрд гривень, у тому числі зовнішнього – 97,6 млрд гривень. Порівняно з показниками держбюджету-2014 намічено збільшити держзапозичення на 6,3%, у тому числі зовнішні – на 83,5%, тоді як внутрішні позики зменшаться на 36,6%. Одночасно виплати в рахунок погашення держборгу в держбюджеті-2015 на 29,2% перевищують зафіксовані в держбюджеті-2014, в тому числі зовнішнього – на 78,4%, тоді як на погашення внутрішнього держборгу планується направити на 10,3% менше коштів. Крім того, в держбюджеті-2015 виділено 74,66 млрд гривень на обслуговування держборгу, що на 54,5% перевищує показник держбюджету-2014. Зазначимо, що американський фінансист Джордж Сорос заявив, що для стабілізації економіки Україні потрібно $50 млрд., і оприлюднив довгостроковий план з шести пунктів, який передбачає реструктуризацію українських державних боргів і збільшення кредитування країни з боку МВФ, ЄБРР, Світового банку. Зокрема, він пропонує суттєво збільшити довгострокове кредитування України з боку ЄС (європейських фондів допомоги, ЄБРР, Європейським інвестиційним банком – не менш, ніж на $10 млрд.), Світового банку – на суму близько $5 млрд., збільшити кредитну лінію МВФ на $13 млрд., реструктуризувати існуючий держборг України, надати Україні допомогу по виплаті російських бондів на суму $3 млрд. Опитані "Сьогодні.ua" експерти підтримують план Сороса, але сумніваються, що міжнародні кредитори на нього підуть. Так, економіст Міжнародного фонду перспективних досліджень Олександр Жолудь висловлює безумовну згоду з усіма шістьма пунктами плану Джорджа Сороса. "Україна знаходиться зовсім не в звичайній ситуації і тимчасових труднощах – щоб вийти на траєкторію зростання, Україні потрібно більш суттєва допомога, що вже запропонована з боку ЄС, МВФ, Світовим банком. Також Сорос каже про бастіонах бюрократії в Україні, яка не хоче ділитися грошовими посадами і яку треба скорочувати. У мене є сумніви, що Сороса послухають як міжнародні кредитори, так і виконають його побажання в межах України", – сказав Жолудь. Він упевнений, що у відсутності в Україні системи жорсткого контролю кредити МВФ і європейські інвестиції можуть бути розкрадені в 2015 році. Жолудь також побоюється, що якщо вдасться в лютому отримати на конференції донорів гроші на відбудову Донбасу, то вони також можуть "піти в пісок". "Треба уникнути на Донбасі того, що було в Росії після чеченської війни, коли на папері писали, що відбудували міст або мікрорайон, а тут дописували, що його підірвали, списуючи гроші. Тому не можна давати української влади гроші без контролю. А ЄС через власні проблеми ще не до кінця розуміє, що проблеми з Україною можуть стати початком чергового переділу світу, що дуже зачепить ЄС. І тому не поспішають давати нам суттєві кредити. У мене є підозри, що ЄС не буде збільшувати фінансування Україні, адже європейці вважають, що в ЄС зараз якісь свої короткочасні проблеми", – сказав Жолудь. Не поспішає давати гроші Україні і МВФ, місія якого сьогодні розпочала свою роботу в Києві. "Навіть Греції МВФ дає більше, ніж Україна. Сорос досить авторитетна людина для міжнародних кредиторів, для ЄС, для МВФ, але поки, на жаль, ми не бачили його вміння на них вплинути в питаннях України", – наголошує Жолудь. За його словами, МВФ, Світового банку, ЄБРР є ресурси для збільшення фінансування Україні. "Всі названі Соросом пункти теоретично можливі, але я, на жаль, не бачу, як їх можна реалізувати практично. Адже я не бачу досить сильного проукраїнського лобі в ЄС. Хоча є країни, які нас підтримують, наприклад, Латвія, Польща, але вони не грають першу скрипку в ЄС. В ЄС все швидше залежить від Франції, Німеччини, Італії, у яких багато інтересів пов’язано з РФ. Вони розуміють, що збільшення допомоги Україні викличе у Росії невдоволення, яке може зменшити торговельні відносини і в підсумку постраждає їх великий бізнес, який має вплив на владу в цих країнах", – пояснює Жолудь. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вказує на ряд проблем, які можуть перешкодити реалізації плану Джорджа Сороса для України. "У плані міститься кілька проблем. По-перше, це небажання МВФ і ЄС так різко збільшувати фінансування, не дивлячись на те, що Україну цього року чекає різкий фінансовий розрив у зв’язку з необхідністю повертати державні квазі-суверенні борги. Обсяг виплат по них в 2015 році може скласти близько 10 мільярдів доларів. Це серйозна сума на тлі різко змізерніла золотовалютних резервів, що знаходяться на рівні 8 мільярдів доларів станом на початок року", – каже Устенко. До того ж, експерт високо оцінює ризики, що Росія в найближчі тижні зажадає до виплати 3 мільярди доларів боргу по європейських бондів України, купленим нею у грудні 2013 року і які повинні бути виплачені в грудні 2015 року. Обсягу грошей від МВФ в рамках діючої до 2016 року програми stand-by буде недостатньо для перекриття 10 мільярдів доларів. За словами Устенка, лише частково проблеми України вирішує і 1,8 мільярда євро макрофінансової допомоги у вигляді середньострокового кредиту від Європейської комісії. Він також упевнений, що німці могли б надати Україні більше, ніж 500 мільйонів євро після зустрічі глави українського уряду з канцлером Німеччини. "Особливо враховуючи потреба України в грошах в цьому році, допомога могла б бути і більшою як мінімум мільярд доларів", – сказав Устенко. Економіст висловлює сумніви з приводу готовності європейців збільшувати програму кредитування для України. "самі Країни ЄС зараз переживають не найкращі часи, тому не треба серйозно розраховувати на різке збільшення допомоги від Європи протягом 2015 року. Більш імовірним сценарієм є їх покриття в межах існуючої програми МВФ і негайне відкриття нової програми співпраці з фондом на більш тривалий термін з великим обсягом фінансування – близько 15 мільярдів доларів", – каже експерт. Основна вимога, яка зараз висловлює по відношенню інвесторів, кредитори – це негайне проведення економічних реформ, які дозволять з 2016 року забезпечити економічне зростання в Україні. "З перерахованих Соросом варіантів для України я скоріше очікував би більш активного вливання фінансових ресурсів з боку США та фондів ЄС, або ж відкриття нової програми stand-by у МВФ. Місія МВФ буде вивчати, наскільки Україна зараз виконує взяті зобов’язання щодо переходу до гнучкого утворення курсу. А коли ми реально бачимо курс на чорному валютному ринку, то це свідчить, що немає гнучкого освіти курсу. Також у МВФ неминуче будуть виникати питання по зниженню системи державних фінансів України – дефіцит державного бюджету знаходиться в керованій зоні до 4%, але є ще і дефіцит НАК "Нафтогазу", який може бути великим, якщо не будуть збільшені тарифи на газ для споживачів. У МВФ виникає питання: наскільки швидко український уряд в змозі вирішити проблему перекидання субсидування "Нафтогазу" на населення?", – каже Устенко. За його словами, у прибула до Києва місії МВФ може виникнути питання про діяльність українського уряду в проведенні необхідних для країни економічних реформ. "У міжнародних кредиторів України, і не тільки МВФ, будуть питання щодо реформування систем державного управління, дерегуляції бізнесу, державних закупівель. Ще одне їх переживання – український банківський сектор потребує серйозного рекапіталізації. Але де взяти на це гроші? Нацбанк зараз веде переговори з власниками банків про внесення додаткового капіталу, і враховуючи, що в будь-якій країні власники банків займають вкрай невигідну позицію з точки зору платників податків, я очікую більш сильного тиску з боку НБУ на власників банків, щоб вони ввели в банки власний капітал. Адже вони непогано заробили на цих банках, купуючи нерухомість за кордоном і вкладаючи в інші інвестиційне проекти, тому Нацбанк спробує з них максимум "вичавити" для рекапіталізації і не користуватися для цього ресурсами платників податків", – сказав Устенко. Аналізуючи рада Сорос по реструктуризації українського зовнішнього боргу, Устенко зазначає, що в реальності в Україні реструктуризувати можна тільки зовнішні державні борги у вигляді євробондів. "І ця реструктуризація повинна бути добровільною – це означає, що ми повинні покращити умови для українських кредиторів. Власники наших євробондів повинні будуть отримати преміальні гроші за свою згоду реструктуризувати наші борги. Адже реструктуризація державного зовнішнього боргу за євробондами буде означати технічний дефолт і збільшення вартості наших зовнішніх запозичень на ринку капіталу", – сказав Устенко. Він резюмує, що в увазі неможливість уряду фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок зовнішніх ринків треба шукати способи далі продовжувати знижувати дефіцит. Адже на даний момент існують проблеми з отриманням грошового ресурсу за рахунок зовнішнього кредитування, яке дасть можливість перекрити існуючий фінансовий розрив. Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "KASE Україна" Володимир Дубровський вважає, що міжнародні кредитори будуть збільшувати кредитування та фінансову допомогу Україні не за поради Джорджа Сороса, а тільки якщо побачать початок в Україні реформ. Він підкреслює, що уряд повинен більш активно залучати до процесу реформування країни постмайданний цивільний сектор – експертні центри, громадські організації і т. д. "В українського уряду є велике бажання, щоб Україна досягала успіху, але вони не знають, що для цього треба робити. Міжнародні донори зараз теж не розуміють, що конкретно потрібно робити в Україні. Потрібно, щоб їхня допомога на реформи розподілялася згідно з підказками від цивільного сектора – наприклад, як це було з розробкою антикорупційних законів і законів щодо держзакупівель, цей досвід слід продовжувати реформи податкової сфери, і інших теж", – каже Дубровський. Український уряд, не припиняючи, нарощувало зовнішні борги з кризового 2008 року, і в 2015 році їх треба повертати, а грошей на це немає. "При цьому частина кредитних грошей розікрали і не спрямовувалася на декларовані цілі. Зараз нам потрібно запозичення на те, щоб їх повернути. Мені здається, що якщо уряд зараз не буде активно виконувати вимоги МВФ, покаже реально здійснимі плани з реформування МВФ та інші кредитори будуть готові виділяти великі гроші", – сказав Дубровський. За його словами, МВФ насторожено ставиться до всіх урядів України, починаючи з 2005 року. "Адже глави урядів починаючи з Юлії Тимошенко спочатку обіцяли ряд речей, потім від них відмовлялися, що не раз призводило до призупинення кредитування. Наприклад, два рази обіцяли встановити високі тарифи на газ і це реалізувати не вдалося. Тепер МВФ готовий давати Україні гроші лише після початку реформ, дорожня карта проведення яких буде виглядати реально здійсненним. По суті, в Україні реформи ще толком і не починалися", – підкреслює Дубровський. У нього також викликає настороженість, що до процесу розробки податкової реформи в Україні приваблюють старі кадри. "Вони навряд чи зможуть щось актуальне запропонувати. І реформи в Україні йдуть не в тому напрямку – ще більше підвищують і без того граничну податкове навантаження, що призведе до ще більшої рецесії і економічних проблем. На посади міністрів треба ставити не просто нових людей, а людей з новими ідеями, який буде формувати нову команду. Наприклад, у Міністерстві фінансів продовжується стара політика, що виглядає непереконливо. І якщо уряд зараз покаже місії МВФ все, що встиг зробити в 2014 році, то я б на місці МВФ лише обмежився в 2015 році видачею Україні коштів, які будуть нею ж сплачено МВФ за старими боргами. Вони хоча б дозволять не допустити в Україні дефолт", – впевнений Дубровський. Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко 31 грудня підписав закон "Про державний бюджет України на 2015 рік". Газета "Голос України" опублікувала закон про державний бюджет України на 2015 рік. Закон опублікований у спеціальному випуску газети №254 від 31 грудня. Документ був прийнятий Верховною Радою 29 грудня близько 4-х годин ранку. За це рішення проголосували 233 народних депутата з 329 зареєстрованих в залі. Бюджет на 2015 рік розрахований з прогнозу падіння економіки у 4,3% при інфляції 13%. Доходи бюджету встановлено в розмірі 475,240 млрд грн, витрати – 527,194 млрд грн з граничним обсягом дефіциту держбюджету в 63,670 млрд грн. Також у ніч на 29 грудня парламент прийняв пакет необхідних законів для забезпечення доходної частини бюджету. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, представляючи проект бюджету, підкреслював, що однією з цілей закону є фінансування національної безпеки та оборони, на що заплановано "безпрецедентний об’єм" коштів. За його словами, безпосередньо на безпеку і оборону у 2015 році планується направити 80 млрд грн. Додатково 1,8 млрд грн буде спрямовано на виплати всім мобілізованим, які будуть покликані до лав Збройних Сил України, 2,9 млрд грн – на інші органи безпеки і оборони, 6 млрд грн будуть складати державні гарантії державним компаніям "Укроборонпрому" для придбання нової військової техніки та її ремонту для Збройних сил України. В загальний і спеціальний фонди державного бюджету України за 2014 рік, за оперативними даними Державної казначейської служби, надійшло 406,9 млрд грн, що становить 91,8% від планового показника за цей період, недоотримання доходів склало 36,3 млрд грн, повідомляється на сайті Держказначейства.