Фінансовий моніторинг

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Зміст статті

У цій статті я розберу тему, на яку мені періодично надходять запитання – фінансовий моніторинг або, як його називають скорочено, фінмоніторинг. Ознайомившись із цією статтею, ви дізнаєтеся, що таке фінансовий моніторинг, що являє собою орган (служба) фінансового моніторингу, як він працює, як здійснюється фінансовий моніторинг в банках України, ніж він регулюється, які операції потрапляють під фінмоніторинг, чи варто його боятися юридичним та фізичним особам, та багато іншої корисної інформації на цю тему. Вам буде цікаво дізнатися, що таке фінанси.

Що таке фінансовий моніторинг?

Отже, будь-який складний і страшний на перший погляд термін можна легко зрозуміти, якщо відкрити словники і подивитися значення складових його слів. “Фінанси” – це гроші в русі, а “моніторинг” – це процес спостереження і фіксації результатів.

Таким чином, фінансовий моніторинг – це спостереження і контроль за грошовими потоками підприємств та фізичних осіб. Здійснює цей контроль спеціальний державний орган – служба фінансового моніторингу, а обов’язки фіксувати дані і передавати в цю службу покладаються на фінансові установи країни, в першу чергу – комерційні банки. Крім них, суб’єктами фінансового моніторингу є страхові компанії, біржі, платіжні системи і багато інші фінансові структури.

У різних країнах ця процедура може називатися по-різному, наприклад, “фінансовий контроль”, “фінансова розвідка”, у нас же присутні всі ці поняття, вони в чомусь схожі, але мають свої відмінності. Сьогодні ми будемо говорити саме про фінансовий моніторинг в банках.

Отже, в Україні та інших пострадянських країнах фінансовий моніторинг здійснюється з метою протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму, і тісно пов’язаний з законодавчими актами, що стосуються цього (далі я наведу назви конкретних законів).

Види фінансового моніторингу.

Існує два види фінмоніторингу: обов’язковий та внутрішній. Розглянемо, що вони означають.

Обов’язковий фінансовий моніторинг – це аналіз фінансових потоків, що проводиться спеціальним державним органом фінансового моніторингу.

Внутрішній фінансовий моніторинг – це внутрішньобанківський контроль над проведеними операціями клієнтів з метою виявлення тих операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу для відправки даних про них в уповноважений орган, а також будь-яких інших операцій, які можуть бути пов’язані з “відмиванням” грошей та фінансуванням злочинної діяльності.

Як здійснюється фінансовий моніторинг в банках?

Тепер пару слів про те, як проводиться фінансовий моніторинг у банках, у чому він полягає. Все дуже просто, вся процедура зводиться до наступного:

  • Співробітник банку, який здійснює операцію (або касир операціоніст), проводить ідентифікацію клієнта (перевіряє, вписує та/або копіює його паспортні дані та інші документи при необхідності);
  • Працівник банку, відповідальний за фінмоніторинг, перевіряє всі проведені фінансові операції, і на тих, які підлягають обов’язковому або внутрішньому моніторингу, ставить спеціальні позначки – різні коди, які позначають критерії віднесення операції до фінансового моніторингу;
  • В необхідний строк (щодня, щотижня, щомісяця, щоквартально, щорічно) співробітники головного офісу банку формують нормативну звітність, що включає операції, що підпадають під фінансовий моніторинг (вони відзначені кодами, див. вище), і відправляють цю звітність в електронному вигляді в уповноважений орган фінансового моніторингу.

Співробітники служби фінансового моніторингу переглядають цю звітність, і у випадку, якщо у них виникають підозри про причетність певної операції до легалізації злочинних доходів або фінансуванню тероризму, запитують у банку додаткову інформацію (дані документів клієнта або самі документи), яку банк надає їм або запитує у клієнта. Далі при необхідності проводиться перевірка клієнта, інших його операцій, і у випадку, якщо виявлена злочинна схема – затримання і наступні слідчі та судові процедури.

Звертаю увагу: банк не забороняє, не блокує і не обмежує як-небудь операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Такі операції просто потрапляють під більш ретельний контроль.

Виняток становлять рідкісні випадки. Наприклад, коли хтось намагається здійснити платіж на користь особи, що значиться в списку міжнародних терористів або щось подібне.

Закони про фінансовий моніторинг.

Фінансовий моніторинг в Україні здійснюється відповідно до із законом № 1702-VII від 14.10.2014 р. р. “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового ураження”.

У цих законах детально описана система фінансового моніторингу в Україні відповідно, тому, якщо вам необхідно знайти якісь точні моменти на цю тему, рекомендую вивчити актуальне законодавство своєї країни (як ви розумієте, закони регулярно вносяться різні зміни).

Існують також інші законодавчі акти, що регулюють питання фінмоніторингу (наприклад, що стосуються створення і функціонування органів, які займаються цією діяльності), але перераховані вище є основними, базовими.

Органи фінансового моніторингу.

Трохи про те, як називаються органи фінансового моніторингу в Україні, і що вони собою являють.

В Україні функціонує Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), офіційний сайт – sdfm.gov.ua. Ця служба підконтрольна Кабінетові Міністрів України, а конкретно – міністра фінансів, і має статус центрального органу виконавчої влади.

Операції, що підпадають під фінансовий моніторинг.

Далі я розгляну окремі, найбільш часто зустрічаються операції, що підпадають під обов’язковий (державний) та внутрішній фінансовий моніторинг. Звертаю увагу, що це не вичерпний перелік, а також на те, що перелік, суми і типи операцій у будь-який момент може змінитися внесенням відповідних змін у законодавчі акти. Тому для отримання на 100% точної і актуальної інформації краще всього звернутися до першоджерел.

Повторюся, що для України – законом № 1702-VII від 14.10.2014 р. р.

Отже, які операції потрапляють під державний фінмоніторинг?

По-перше, операції з готівкою на суму, що перевищує 150 тис. гривень:

  • купівля або продаж іноземної валюти;
  • зняття з рахунку готівки або внесок готівки на рахунок з подальшим перерахуванням;
  • купівля цінних паперів;
  • переведення іноземного чека на пред’явника;
  • обмін банкнот одного номіналу на інший;
  • купівля або переведення в готівку дорожніх чеків;
  • виплата страхового відшкодування або внесення страхової премії;
  • зарахування або переказ коштів з країн в країни, що входять в перелік країн, які не виконують вимоги ФАТФ – міжурядової організації, що займається протидією легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму (зокрема це офшори;
  • відкриття депозиту на пред’явника або на користь третьої особи;
  • перерахування коштів на депозит за кордон або зарахування повернення депозиту з-за кордону;
  • виплата виграшів у лотерею, грошових призів тощо;
  • внесення коштів для участі в азартній грі;
  • надання або одержання безпроцентних позик;
  • отримання або перерахування благодійної допомоги;
  • деякі інші операції.

По-друге, операції на будь-яку суму, якщо вони здійснюються особою або на користь особи (фізичної або юридичної), що входять до списку осіб та організацій, причетних до тероризму і екстремізму.

Які операції потрапляють під внутрішній фінмоніторинг?

  1. Фінансові операції, що носять хаотичний характер, в яких не простежується кінцева мета і сенс здійснення операції, незалежно від суми (наприклад, клієнт А перераховує певну суму клієнтові Б, клієнт Б ділить її на 2 частини і перераховує клієнтам В і Г, а клієнти В і Р перераховують їх назад клієнтові А).
  2. Фінансові операції, не відповідають напряму діяльності клієнта, незалежно від суми (наприклад, сільськогосподарське підприємство купує золоті злитки).
  3. Фінансові операції, характер яких дає зрозуміти, що клієнт хоче ухилитися від обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації. (Наприклад, дроблення суми операції: клієнт не змінює валюту на 600 тис. гривень відразу, а змінює три дні поспіль на 200 тис. гривень).
  4. Будь-які операції, якщо у суб’єкта фінмоніторингу виникають підозри, що вони можуть бути пов’язані з легалізацією злочинних доходів і фінансуванням тероризму.

Чим загрожує фінансовий моніторинг?

Часто люди лякаються фінансового моніторингу і бояться проводити операції, які можуть під нього потрапити. Насправді, в цьому немає нічого страшного. Щодня в кожному банку здійснюються сотні, тисячі, десятки тисяч операцій, які підпадають під обов’язковий та внутрішній фінансовий моніторинг. І це аж ніяк не означає, що у клієнтів, що здійснюють такі операції, виникають які-небудь проблеми.

Просто всі ці операції накопичуються у базі даних, яка зберігається в уповноваженому органі (службі) фінансового моніторингу, і при необхідності може бути використана.

З особистого досвіду: протягом 9-річної роботи в банку, у відділеннях, де я працював, практично щодня відбувалися операції, що підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу. І за цей час жодного разу, ні до одному клієнту не виникало яких-небудь серйозних питань від контролюючих органів з приводу цих операцій. Періодично запитувалася додаткова інформація в банку, банк просив її у клієнта і передавав, все.

Банк може заблокувати операцію, тільки якщо у неї є явні ознаки легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму. Також блокування на рахунок може накласти державна служба фінансового моніторингу. При цьому такі блокування носять, як правило, тимчасовий характер, до надання клієнтом якихось додаткових документів, що дозволяють переконатися, що ця операція не підпадає під дію законів “Про протидію легалізації…”.

Багато часто запитують: чи означає попадання операції під фінмоніторинг те, що відомості про неї передадуть в податкові органи? Ні, не означає. Відомості про операції надходять тільки в уповноважений орган фінансового моніторингу, до компетенції якого не входить перевірка дотримання податкового законодавства та виявлення ухилень від сплати податків.

Тепер ви маєте уявлення про те, що таке фінансовий моніторинг, як він здійснюється, які види фінансового моніторингу, якими законами він регулюється в Україні, які операції потрапляють під фінмоніторинг. Сподіваюся, що ця інформація буде вам корисна, ну а за більш детальними даними звертайтеся до законодавчих актів. Якщо у вас виникли якісь питання, ви завжди можете задати їх в коментарях.